"Моя філософія"

#4

Хто? Чи що? керує нами

Ми дійсно володіємо 

Своїми думками?

Коли щось вдається

Дякуємо богу

Коли ні 

Згадуємо диявола

Прокладуємо свою дорогу

У пітьмі

І у пітьмі

Опускаємо якора

Ми відповідаємо за 

Свої гріхи

Навіть коли мовчим

Тут вже бог не отець нам

А всього лиш відчим

Впавши низько

Так важко піднятись

Хоча ніхто не заважає

Ніхто не заважає піднятись!

Голова стає важкою

Шия слабкою

Це означає що змирився

З участю такою

В цій коморі дуже темно

Світла не має

Його навіть щось не дозволяє уявити

Радіти, щиро сміятись і яке там

Яке там вже любити

Моторошний стан

Ніби поглинає смола

Твоя душа горить

Поки не стліє до тла

Тут хочаб крихту надії 

Кинувби хтось

Але навколо такі події

Що всім тільки від тебе треба щось

19.10.20.23



#4792 в Різне
#1139 в Поезія

У тексті є: життя, прекрасне

Відредаговано: 16.01.2024

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше