(Від лиця Мортімера)
А тепер, думаю Вам час познайомитись з зовнішнім виглядом мого давнього приятеля Олівера. Я допоможу в цьому. Олівер невеликого зросту, худорлявий. Ніс з горбинкою Має борідку. Волосся світло русе, але його не так багато, трохи просвічується лисина. Дуже добродушний чолов’яга . Колись раніше працював у знайомого Лорда мого батька, проте вже років 8 він прислуговує нашій родині. Він знає багато про моє життя, і за стільки років служіння, він ні разу не підвів ні мене, ні мою родину. Тому багато питань що стосуються мого маєтку я розділяю з ним. Хоча раніше я взагалі не вмів делегувати свої обов’язки, але змінився з часом, і думаю це лише на краще. До речі, щодо мандрівки. Я думав про це вже декілька тижнів підряд, але останніх п’ять днів я вже вирішив остаточно, що їду. Хоча б на декілька днів. В моїх планах було взяти мого коня Крістофера, оскільки я чудово знаю наскільки він витривалий і що від нього можна очікувати. Але на жаль плани змінились. Одного дня була дуже сильна злива, я тоді ще їхав від мого доброго знайомого сера Седріка, і Крістофер не зміг вписатись у поворот, через те що послизнувся на мокрій бруківці. На щастя зі мною нічого не сталось, досі цьому дивуюсь. А от милий Крістофер, пошкодив передню ногу, і мені прийшлось віддати його на перетримку до ветеринара. Нещодавно я був у нього і йому вже трохи краще, що не може не радувати. Але в мандрівку поки ще я його не зможу взяти, так як лікар сказав почекати. Що ж цього разу прийдеться їхати без нього. Ще в юності батько подарував мені його і я був найщасливішим хлопчиком на Землі. Скільки змагань ми перемагали разом, аж важко згадати кількість цих перемог. Крістоф дуже темпераментний і спочатку вони не хотіли мені його купувати через те що його колишній власник казав що він дуже впертий та не піддатливий до дресури, але мене він сприйняв на ура. І до сьогоднішніх днів залишився мені вірним другом. З ним все буде в порядку це я точно знаю…
А от зараз я думаю краще все таки збиратись по трохи і вирушати у подорож.