Моя Джульєтта

34. Роман. Шлюбна ніч

Я дивився на Джульєтту і не міг намилуватися. Вона була в усьому ідеальна, вона була створена для мене. Тож коли реєстраторка сказала, що я можу її поцілувати, я подався вперед, обіймаючи її і прикриваючи очі, після чого поцілував її, вкладаючи в цей поцілунок усі свої почуття.

Джульєтта відповіла на поцілунок, обіймаючи мене, її очі блищали, щоки розрум’янились. 

 — Ну от це сталося, — прошепотіла вона. — Ми тепер подружжя… 

— Так, подружжя, — я кивнув. 

Не міг надивитись на неї, вона стала моїм новим сенсом життя, саме так я відчував.

— А тепер час для мого сюрпризу, поїхали… 

Я повів її до машини. Нас супроводжувала охорона, сумно було те, що я навіть лімузин не міг замовити, бо так Джульєтту могли побачити інші люди і наш секрет би розкрився. 

Ми сіли в машину і водій повіз нас за заздалегідь домовленою адресою.

Джульєтта здивувалась, коли помітила, що ми їдемо не додому.

— Куди це ми прямуємо? — поцікавилась вона.  

— Побачиш, це і є мій міні сюрприз, — я усміхнувся.

Машина доволі швидко привезла нас до кінцевого пункту, це була елітна база відпочинку з окремими бунгало. Авжеж, краще Джульєтті певно було б в номері "люкс" десь з панорамним видом на місто, але то було надто ризиковано.

Машину впустили на територію, ми проїхали до найбільшого будиночку і зупинились. Навколо не було ні душі.

— Я зняв весь комплекс, тож сьогодні тут не буде нікого, окрім нас. 

 — Круто, мені тут подобається! — вона озирнулась навколо. — Дуже красивий краєвид!  Хоча, мені здається, ми не краєвидом милуватися будемо…

Джульєтта лукаво глянула на мене і тут же відвела погляд. 

— Так, не будемо… Або принаймні не одразу, — я подався вперед і чмокнув її в щоку, а потім охоронець відчинив перед нами дверцята. 

Коли ми зайшли всередину будиночку, тут вже все було готове. 

В великій залі перед дверима, де потріскував справжній камін, був накритий легкий стіл з закусками, і стояла пляшка шампанського в льоді. 

На стіні ще висів телевізор, але я подумав, що нам точно буде не до кіно зараз… Я поглянув на Юлю і подався вперед, торкаючись губами її губ і обіймаючи її за талію. Нарешті ми залишились на самоті. 

Юля  раптом згадала:

 — А я забула про свій подарунок! Як ти ставишся до парних татуювань? Я замовила сертифікат в один із салонів, хочу, щоб ми зробили з тобою якісь маленькі однакові татушки… Щоб нагадували нам одне про одного… 

— Клас, я тільки за, — кивнув я. — З якої години він працює? Можемо зробити завтра зранку, відкладемо трохи відʼїзд. Треба тільки записатися, чи що… Але не зараз, — я подався вперед і поцілував її в губи, а потім перейшов на шию, — Зараз я дуже хочу цілувати тебе всюди… 

— І я хочу, щоб ти мене цілував, — видихнула вона. — А в салон поїдемо завтра вранці..

Від її тихого схвильованого голосу, у мене пішли мурашки по шкірі. Я підхопив Юлю на руки і поніс до сходів на другий поверх будиночку, не перестаючи її цілувати. 

Юля принишкла в мене на руках, лише легенько тремтіла, мабуть, від хвилювання. 

 — Тільки не поспішай, добре? — прошепотіла вона мені на вухо, коли ми вже увійшли до спальні.  

— Не буду, — я обережно поклав її на ліжко і ліг поруч, торкаючись губами її шиї. — І взагалі… Наша домовленість, ну про ніч, тепер це не якась домовленість. Тобто… Якщо ти зараз захочеш зараз мене зупинити, я зупинюсь, добре? Хочу, щоб тобі було комфортно. 

Хоч і казав всі ці слова, тіло моє думало зовсім інакше. Я жадав її дуже сильно. Єдиним сильнішим бажанням для мене було те, що я хотів, щоб Юлі все сподобалось, щоб їй було добре, тільки це і стримувало мої тваринні інстинкти. Бо, бляха, я ніколи нікого так не хотів, як Юлю… 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше