28. Роман. Сеанс масажу

Я, здається, закохався в неї. Так, певно, саме це і трапилось. Я так боявся, що вона зрадить мене, що піде, втече, що все це — просто хитрий план, щоб все ж приспати мою пильність…

Я боявся, що Джульєтта розібʼє моє серце. Але я не хотів тримати її в клітці. Навіть якщо вона втече… Значить, вона просто обманювала. Це не буде зрада. 

Так, мені буде боляче, але краще це трапиться зараз, ніж коли ми одружимось. 

Батько відлучить мене від спадку, я втрачу все, якщо вона втече. Але якщо є хоч невеликий відсоток, що вона зі мною щира, я готовий ризикнути.

Здається, моє серце видавало мене, бо билось аж надто часто і сильно. Вона могла чути його, коли ми обіймались. 

Мені хотілось сховати її від усього світу, щоб Джульєтта була лише моя. Але я розумів, що це неправильно…

Якщо ми таки одружимось, я зізнаюсь їй, так, це буде правильно.

Я поглянув на неї, а потім подався вперед, торкаючись губами її губ і прикриваючи очі. Хотілось, щоб вона відчула те, що відчуваю я. Щоб розуміла, що робить зі мною… Я був готовий віддати їй владу над собою, бо це була вона.

Джульєтта відповіла на поцілунок, обіймаючи мене.

 — Будемо вважати це репетицією нашого весілля, — прошепотіла вона мені на вухо. 

— Тихо, бо коли ти нагадуєш мені про весілля, я думаю про інші репетиції, — сказав я на видиху. — А мені і так важко… 

 — Бідненький, — вона погладила мене по голові. — Чим я тобі можу зарадити?

— Не дражнити мене? — відповів я трохи ображено. — Бо інакше… — я взяв її за руку і приклав її долоню до свого пресу. 

 — Добре, урочисто обіцяю не дражнити тебе, а як будеш чіплятися, то отримаєш на горіхи, — вона насупила брови. — Так краще?

— Ні, чіплятися я все одно буду, — я похитав головою і трохи притис її долоню до мого пресу. — Ти теж можеш чіплятися, так і бути… 

 — Можу зробити тобі масаж, — сказала вона, лукаво поглядаючи на мене. — Віддячити за порятунок моєї ноги, тоді, у наш романтичний вечір. 

— Давай, — я сковтнув слину. Насправді краще б я тримався від неї подалі до шлюбної ночі, але я не міг втриматись. — Хочу, прямо зараз. Ходімо в ліжко. 

 — Тільки одна умова — я до тебе торкатися можу, а тобі до мене не дозволяється. Згоден? — суворо спитала Джульєтта. 

— Добре, — я кивнув. Здається, скоро почнуться мої тортури, але я і не проти. З Джульєттою мені хотілось всього. — Ходімо швидше.

Я взяв її за руку і повів до спальні. Там стягнув з себе футболку і ліг на живіт. Серце скажено билося. Може, вона сяде на мене зверху… Чи ні? Бляха… 

Джульєтта справді проворно сіла мені на спину і почала розминати м’язи. Ррбила це спершу ніжно і плавно, а потім сильніше. 

 — Ну, як тобі? — спитала, нахиляючись вперед до мого вуха. — Подобається?

Її волосся торкалось спини і мені дуже захотілось зараз перевернутись і підімʼяти її під себе. Але я тримався. Та і я був не в тому стані, щоб зараз притискати її до ліжка, бо тоді все трапиться до шлюбної ночі, а я обіцяв їй… 

— Подобається, — сказав неголосно, не дивлячись на неї, хоча спокуса підгледіти була. 

 — У тебе такі м’язи, — промуркотіла вона. — Мені подобаються спортивні чоловіки. 

— Хочу теж торкатись тебе всюди… — сказав я чесно. Не міг зараз думати ні про що інше, окрім як про це. Авжеж, мені лестило, що я їй подобаюсь принаймні зовнішньо. Але думав я зараз зовсім не про це. 

 — Ну, тоді ти зроби мені масаж теж, а то все я і я, — пирхнула вона. 

— Ти серйозно? — я все ж повернув голову до неї. 

Не думав, що вона настільки безстрашна… Невже не бачить, в якому я стані? Ні. не те щоб я міг щось зробити з того, що вона б не хотіла, але…