2.5 Ден

Я немов  дитина виглядав сестру з подругою. Тільки коли дівчата приїхали до клубу, пробралися через танцюючий натовп,  сіли на диванчик - відчуваю невеличке полегшення.

Але треба буде ще винести догану дівчатам за зовнішній вигляд - сукні занадто короткі. Голі ноги Крістіни одразу прикували мій погляд до них. Не можна виставляти їх отак на показ. Стоп! Знову думки про цю малявку...

Стас, коли почув що рудої Кіри  з дівчатками немає, розчаровано застогнав. Як же він тепер буде реалізовувати план по звабленню? 

Але довго друг не горював і  сказав раз його пасії немає, треба все одно розважитися. Він набрав когось із своїх потаскух. І через декілька хвилин дівчата вже були у нашій кабінці.  Потім підтяглася Соня зі своєю подругою.

Вечір був таким, як завжди. Ми пили, легкодоступні дівчата були поруч. Але ні алкоголь, ні подружки Стаса мене сьогодні не вабили. Я весь час думав про Крістіну.

Фак! Навіть не про сестру, що була зараз тут. А про маленьку русяву дівчинку, яка зараз демонструє свої прекрасні ніжки всьому клубу.

Я як дурень бігав до перил і поглядом вишукував дівчаток у натовпі. Це було легко зробити, адже срібляста сукня Крістіни була дуже помітною. Ну от нащо вона її одягла? Тепер на неї звертають увагу всі хлопці у клубі. А я не хочу, щоб її ще хтось розглядав.

Ось дівчатка уже танцюють. Рухи Крістіни плавні та невимушені. Її волосся розсипалося по плечах і спині. Вона посміхається до Алі, щось їй говорить... 

Боже, я що - педофіл? Я так спрагло розглядаю цю дівчинку, начебто у мене жінки ніколи не було! Я зараз так хочу цю малявку забрати звідси, щоб її ніхто не розглядав. Це маю робити тільки я!

Так, геть ці маньячні думки з голови. Це все алкоголь бурлить у крові і сплутує всі карти.  Треба повертатися до друзів. Бо ще декілька хвилин такого спостереження і я осоромлюся перед усіма, крадучи дівча з клубу. Та і моя ерекція не залишиться непоміченою.

Друзі випивають у компанії дівчат. Стас жартує, а Макс намагається відшити Соню. Дивно, він раніше не гребував її увагою, а тепер ігнорує дівчину. Ось іти танцювати з нею не захотів. Сонька з подругою вшилася на танцпол.

Пропускаємо з пацанами ще один стаканчик віскі, коли це до кабінки залітає перелякана Соня:

-Ден! Там до твоєї Альки та її подружки якісь наркоші сталі чіплятися, не місцеві схоже і...

Дівчина не договорила, бо я швидко підірвався з місця і крикнув:

-Що?!

Метнувся до перил і став вдивлятися у танцюючу масу, але сестри з Крістіною ніде не було не видно. Яскраву срібну сукню я не бачу. 

Стас з Максом теж вскочили. Друзі зрозуміли, що зараз буде екшн і будуть поруч зі мною.

-Немає їх у клубі,- закричала Соня,- за них брат Аліної подруги впрягся,вони його типу на стрілу покликали. На вулицю всі пішли. Я як просікла це все-одразу до вас прибігла. Їх там чоловік 7 пішло, а той Кустинський сам. І дівчата вискочили за ним. Зробіть щось!

Соня кричала ці слова вже нашим спинами. І без неї ми знали що робити.

Вилітаємо на вулицю і нікого не бачимо,окрім молоді, що хоче прорватися у клуб. 

-Мабуть у провулок пішли, щоб не привертати уваги охорони,- висказав свою думку Стас. 

І він виявився правий. У найближчому провулку біля клубу ми наткнулися на дівчат, що стояли обнявшись і плакали. Їх до стіни придавлювали два виродки. А от Кустинського вже молотили чоловік 5. Правда цей Кирило тримався добре, махав кулаками зі знанням справи. Аля говорила,що він займався там якимись єдиноборствами,якщо не помиляюсь.

Ми з пацанами не роздумуючи кинулися в бійку. Я підскочив до дівчат і швиденько вклав тих двох відморозків.

Від вигляду сліз Крістіни та сестри в мені ніби демон прокинувся. Я молотив тих козлів з великим задоволенням. 

Макс і  Стас кинулися допомагати відбиватися Кустинському. 

Бійка швидко закінчилася.  Мерзотники оцінили сттуацію, побачили, що сили не рівні і вшилися.

-Сука, губу розбили...- сплюнув кров на землю Стас і витер рот тильною стороною долоні.

Я ж тим часом  підбігаю  до дівчат, що стояли з широко розплющеними очима, споглядаючи все, що відбувалося. Вони злякані, це видно.

-Алю ти як?- хапаю сестру за плечі. - Все нормально?

 Вона кидається мені на шию і обіймаючи бурмоче:

-Я так злякалася,Ден. Я не встигла нічого зрозуміти, ми хотіли культурно відмовитися,а вони не зрозуміли. Тоді один мене схопив,а тут Кирило за нас вступився і вони на нього накинулися і почалося... Я не встигла тебе набрати,я злякалася...

Аля бурмотіла всі ці слові заламуючи руки. Вона якось винувато поглядала на хлопців і розтираючи сльози по обличчю стала вибачатися, що зіпсувала нам вечір.

В цей час майже те саме відбувалося між Крістіною і її братом. Кирило теж підійшов і обняв свою сестру. Він  поцікавився, як вона. Крістіна сказала, що все нормально,але вона злякалася за брата.

Мені в цей момент так захотілося пригорнути дівчинку і поцілувати. Витерти сльози з її обличчя і сказати, що більше ніхто і ніколи не змусить її карі очі плакати. Я не дозволю цього.

Але я стримався. Я не повинен так робити. Та навіть думати про це. 

-Дякую тобі, що виявився уважніше ніж я, - звертаюся  до Кустинського, який стояв біля сестри. Крістіна  тикала йому хустинку, щоб витерти кров з рук. Така мила...

-Та я також не вгледів дівчат, пізнувато підскочив... Цього могло б не бути, - махнув на нас усіх Кирило.

-Ден,- подаю руку хлопцеві для знайомства.

-Кирило, - відповідає той і ми міцно потиснули руки один одному.

-Але можна просто Кір, - додає Кустинський, після рукостискання з Максом і Стасом.

Стас , посміхаючись своїми підбитими губами підсумував:

-Ну раз всі більш-менш цілі, то треба зняти стрес, бо в мене ,чесно кажучи, адреналін ще бушує в крові і його було б не зайвим пригасити.

-Дякую вам, хлопці, якби ви вчасно не прийшли, то Кіра б убили б тут, а нас з Алею...- заплакала Крістіна і почала всіх  нас по черзі обіймати, цілувати в щоку.