2.1 Ден

Ранок зустрів мене уїдливим дзвінком будильника. Важкувато мені даються ці ранкові підйоми. Швиденько роблю ранкову зарядку, приймаю душ і мчу на сніданок.

 Мами немає. За столом тільки Аля, що втикає в телефон.

-Доброго ранку,сестро! Готова їхати?- питию сестру.

-Привіт,так! А ти не снідатимеш?- здивовано говорить Аля.

-Ні. Треба форму підтягти,- відмазуюся я.

Апетиту немає щось зовсім. Чому? Сам не розумію.

Аля дожовує свій банан і слухняно йде до мого авто. Їдемо по Макса.

Забираю друга біля ганку його будинку. Подаю руку другу для нашого фірмового рукостискання.

Макс уже в машині заводить розмову про плани на вечір:

-Слухай, бро, вчора через тренування ми не змогли відзначити початок нового навчального року, тому пропоную відірватися сьогодні. Ще й п'ятниця -тому проігнорувати всі ці знаки ми не можемо. Треба тусонути трохи! - грає бровами Макс.

-Я впринципі не проти,-погоджуюся, - бо літо було таке активне, що зараз ніби чогось не вистачає.

-Не вистачає нам розслабону, алкоголю і хорошого се...

-Макс, ми не самі, - опереджую друга, поглядаючи в дзеркало заднього виду на меншу сестру.

-Я вже не маленька і що таке секс знаю!-обурилася Аля.

-Звідки,-витріщаю очі на Алю, ледь не втуливши автівку, що їде попереду.

-Ну що слово означає знаю, не з практики! Ну ти зрозумів,- знітилася Аля.

-Дивися мені, - попереджаю сестру.

Ще не вистачало, щоб вона в сімнадцять розбиралася у сексі. В неї і хлопця немає. І не буде найближчим часом. Всі її залицяльники не проходили мого відбору. Достойних моєї сестри немає. 

-Ну то що?-перепитує мене Макс,- телефонувати і замовити нам кабінку у клубі " Привид"?

-Давай,-відповідаю,- Стас явно буде не проти. Він завжди за кіпіш. Правда тепер нього ще є деяка справа,але одне іншому не заважає.

-Я б теж хотіла з вами в клуб,- тихенько вимовила Аля.

Я подивився на сестру таким поглядом, що  все і так було ясно. Не бачити сестриці тусовок, як своїх вух.

-Але чому? Я вже першокурсниця,мені через місяць 18,а я досих пір не була на жодній нормальній вечірці. Я ж не говорю, що буду пити, вживати наркотики і вести себе аморально! Я просто хочу побачити, що таке клубне життя, як гуляє молодь мого віку. А може мені це і не сподобається? Я ж не бачила ніколи, що таке ці ваші рейви,чи як там їх... Та і ти будеш поруч, мені ніхто нічого не заподіє. Я подругу запросю, сама ж я не пертимуся на такий захід...

Аля тараторила слова з такою швидкістю, що її важко було зрозуміти. Схоже, що сестра давно готувала цю промову і от випав шанс.

-А що за подругу ти вже зібралася запросити?- питаю в Алі, хоча вже розумію про кого йдеться. Про Крістіну. Цю маленьку дівчинку. 

-Крістіну Кустинську. Я говорила тобі ще вчора, що ми з нею в одній групі і ми подружилися. Але ти ж завжди пропускаєш всі мої слова мимо вух. І зараз мої доводи про вечірку тобі в одне вухо влетіли, в інше вилитіли. Мене мабуть он Макс чує краще,ніж рідний брат.

Аля обурено склала руки на грудях і відкинулася на сидінні авто. 

До універу доїзджаємо в тиші. Ні Аля, ні Макс не піднімали більше тему клубу. Вони бачили, що я сердитий і не провокували мене.

На стоянці до нас приєднався Стас і Крістіна.

-Всім привіт!- заговорила біля нас дівчинка. 

Сьогодні вона одягнена у білу футболку, мокасини і джинсову коротеньку спідничку. Ну яка з неї студентка? Ще ж іще дитина, школярка.

Я прокручую ці слова у голові, мам не знаю для чого. Намагаюся відволіктися і слудкуюбза Стасом, що побіг до рудої сестри Крістіни. Хлопець втілює у життя план по звабленню моделі Кустинської.

Але краєм вуха спостерігаю за дівчатами і чую їх.

-Ну як тебе справи? Відпросилася?- тихенько питає Крістіна у Алі. 

-Ні,брат категорично проти. Мама наче нічого,а от цей бука вперся і все!- сердито говорить сестра.

-Так,я проти,- встряю в розмову дівчаток.

Нічого їм обом там робити. Знаю я ці клуби і хто там вештається. Немає там нічого хорошого для дівчат.

Але сестра пускає у хід заборонений прийом- сльози. Я їх терпіти не можу з тих пір, як мати за батьком побивплася. І Алька це знає, коза мала. От і спекулює на сльозах.

-Добре, я подумаю!- відрізаю дівчатам, щоб цей спектакль закінчився. 

Дівчата пішли від нас до корпусу,а я проводжав їх поглядом з під окулярів. 

Чомусь мені хотілося дивитися на них. А саме на Крістіну. Я намагався розібратися, чому я так на неї реагував. Але не зміг.

Тепер у мене є ще одна причина не пускати Алю а клуб. Це Крістіна. Вона не має бути в таких місцях.

Мене з моїх роздумів вирвав Стас, що повернувся від рудої з повним фіаско.

-Ну що? Тебе можна вітати з перемогою? Капітанську пов'язку вже зараз віддати?- з іронією заговорив Макс.

-Якщо я програв бій,це не значить що я програв усю війну, - огризнувся Стас.

-Ого які фрази я чую!- вигукую до друга.

 Стас у нас комік,він не дуже вирізняється розумом. І чути від нього такі фрази дивно.

-Просто таку дівку я на хі-хі не візьму, от і прийшлося трошки розширити свій словесний запас,- з розумним виглядом підсумував Стас.

Ми з Максом тільки пирснули від таких слів.

-Що вона тобі сказала,- спитав Макс. 

-Я запропонував провести її до аудиторії, мовляв вона новенька і я можу виконувати роль її персонального гіда. 

-Ну?- перепитує Макс.

-Що ну? Я ж тут стою, значить вона не повелася! Вона тільки вислухала мене і відмахнувся від мене як від мухи. Але придивилася до мене, оглянула з ніг до голови, отже наступного разу все вийде. Просто з першого разу вона не розгледіла свого щастя,- гордо говорив Стас.

-На сліпу вона не схожа,- саркастично говорю до друга. -Що там роздивлятися?

-В мене є на що глянути-заграв біцепсами Стас.- Та і я що треба роздивився. Ви бачили в якій сукні вона сьогодні прийшла? Які там ніжки? Це просто перфекто! Я вже бачу як ці ніжки я закидаю собі на плечі і починаю вбиватися в її ніжне тіло...