1.6 Ден

Решту пар ми проводимо з хлопцями за спогадами про літо. Важко в перший день навчання перемкнутися на науку. Душа ще бажає свята.

Після закінчення пар ми з хлопцями стояли на стоянці. Я чекав на сестру. Макс чекав зі мною. Ну а Стас як завжди нас розважав. Тільки його жарти про новеньку вже трішки дістали. Я не забуду йому завдання від Трохима. Сподіваюся він заткнеться скоро. Або хоч на тренуванні мовчатиме. Його нам тренер призначив на сьогодні,на вечір.

-Нє, ну ви бачили як вона на мене дивилася!?-блазнює перед нами Стас.- От зуб даю, що через пару днів ця моделька буде моя. Між нами аж іскри летіли-так вона мене хоче!  Запала -зуб даю!

-Ти заткнешся сьогодні чи ні!- зривається Макс. 

Чого це він? Хоча мене теж уже ці розмови дістали.

-Та чого ти, бро,- я плеснув по плечу Макса.

- Він видно закохався нарешті. Рано чи пізно це мало б статися, тому маємо підтримувати друга в цей важливий момент,-саркастично коментую поведінку друга.

-Ой, заздріть мовчки! Така краля на мене запала,-сяяв посмішкою Стас. 

-Ну ну... Твій рівень-першокурсниці наївні,а на така дівчина,- язвить Макс в сторону друга.

От тільки першокурсниць нехай Стас не чіпає. Я за сестру горло перегризу. Та і новеньку хай теж не чіпає. Не треба ламати щирість дівчинки, її віру в людей і віру в щире кохання. Фу! Що це я ... Знову мене заносить...

-А давай закладемося, що через тиждень я буду крокувати корпусом універу під руку з рудою,-заявив Стас.

-Знову парі? І знову через дівку? Хлопці,ви не міняється,-сміюся з цього кучерявого клоуна. 

Хлопці  дужечасто укладають парі на дівчат. За цим цікаво спостерігати.  Преважно виграє Макс. Я ж в таких аферах участі не беру. Мені і так вистачає уваги з боку дівчат.

-Добре,- після роздумів погодився Макс,- але на цей раз ставлю не те, що ти її не підчепиш. Сам ув'язуватися в це я не хочу. Раз вона так на тебе запала,то складно тобі не буде. Я ж лише тихо споглядатиму і не заважатиму щастю молодят.

-Ну, так не цікаво,-розчаровано звертаюся до друзів, -цікавіше коли вас двоє і наприкінці дівка розуміє, що все несправжнє і хтось отримує по морді.

Адже так було останнього разу. Ото скандал був!

-На цей раз буде не так. Мені набридли всі ці парі. Зараз у моєму пріоритеті баскетбол,- відмахується Макс.

-Ще скажи, що навчання теж у пріоритеті,-скривився Стас .

-Ну може і воно теж десь плутається,- огризається Макс.

-Ну так спір чи ні?-підштовхую друзів до рішення.

-Спір,-погоджується Стас. 

Розбиваю їх  рукостискання і вже уявляю собі ці баталії навколо новенької.

-А якщо Стас програє, то яке йому завдання?- цікавлюся.

-Ну,скажімо, нехай в разі програшу купить мені нову тачку,-мовить Макс.

-Що?-вигукує Стас. 

Нічого так ставки. Стасу прийдеться попотіти над виграшем.

-А що? Ти ж стверджуєш, що руда вже і так на тебе запала,тому проблеми не мають виникнути. Я готовий і два тижні почекати,щоб потім кататися на новій тачці, саркастично говорить Макс.

-А якщо я все ж таки виграю парі?- примружує очі Стас.- То ти віддаси мені своє капітанство!

-Ти здурів? Цього ніколи не буде,- гарчить Макс. 

Це вже кучерявий зачепив його за живе. Ми всі знаємо як довго Макс йшов до капітанства і чого йому вартує гра в  баскетбол. Батько його проти категорично.

-Що,вже не так впевнений у моєму програші? Заспокойся,бро, авто теж не просте завдання,- заїжджає Стас, бо зрозумів,що перегнув палицю.

-А чорт з тобою, хай так, - погоджується Макс.

Друг відмахнувся від нас і йде геть. Щось з ним сьогодні не так...

-Макс, ти куди? Я підвезу тебе,а потім заберу на тренування поки ти без коліс,- кличу друга.

Але він тільки махнув нам на прощання і сказав чекати його на тренуванні.

-Дивний він сьгодні,не помітив?-звертаюся до Стаса.

-Нє, не помітив. Я поїхав теж,- дав мені краба кучерявий і пішов у свою тачку.

Я ж залишаюся чекати сестру біля авто. Спираюся на капот машини і помічаю Алю.

Біля неї стояла Кустинська-молодша. Дівчата говорили між собою, сміялися. Крістіна була така природня, така щира усмішка у неї. На фоні інших студентів вона була така мініатюрна, що якби до неї доторкнутися- вона зламалася б.

Аж ось дівчата прямують до мене. Нащо Аля її сюди тягне? Мені і так ця малявка в голові засіла..

Але роздивлятися дівчинку не припинив. Вона так граційно рухається. Може вона модель,а не її руда сестра?

-Привіт,- радісно зелепетала Аля, підійшовши до мене.

-Хай,- стримано відповідаю сестрі.

-Хочу тебе познайомити зі своєю одногрупницею, Крістіною. Ми навчаємося разом і  вже встигли подружитися. Класно, правда?- продовжувала Алька.

-Привіт,- дівчинка несміливо вітається,а потім робить те, що вибило мене з колії. Вона цілує мене у щоку!

І мені це сподобалося. Цей легкий доторк її губ подіяв на мене,як екстезі. Мій друг зреагував миттєво- зашевелився під білизною, що аж ніяково стало. Губи у Крістіни були м'які, теплі і не залишили по собі жирної, неприємної плями,як часто буває після нафарбованих ляльок. І пахла дівчина приємно,солодкою ваніллю...

-Ой,вибач, - знітилася Кріс, а я тільки здивовано на неї  дивлюся.

-Це італійська звичка,яку я відкинути ніяк не можу,- пояснює дівча свою поведінку і розводить руками.

-Та нічого,все норм,- бурчу у відповідь.

Хоч би вона не помітила моєї реакції на неї! Як хлопчисько зреагував на поцілунок! На простий жест реагую, ніби порнухи передивився. Це я старію, точно! Раніше такого не було...

Переступаю з ноги на ногу і відвертаюся від дівчат. Дивлюся кудись вглиб стоянки,аби тільки не на Крістіну. Ато накинуся на дівчинку  просто тут,на стоянці. Боже, я як збоченець якийсь! Самому від себе гидко стало.

-Тоді цілуй і мене на прощання,- кинулася з обіймами на Крістіну Аля.

Дівчата ще про щось шепотілися,але я їх не слухав. У мене в голові такий сумбур зараз.

-Тебе не треба підвезти? - бовкаю перше, що прийшло в голову. Дівчата вже попрощалися і я ляпнув дурницю.