1.3 Ден

З чорного Крузера вийшов хлопець, наших років. Теж красунчик,як і ми з пацанами. Ще один серцеїд схоже з'явився у нашому вузі. Хлопець оглянувся і в реверансі відкрив двері авто.

З автівки показалася мініатюрна русява дівчинка,в бежевій коротенькій сукні. Дівча було таке маленьке, русяве. Коротенька сукня гарно підкреслювала її стрункі ніжки. Чимось ця дівчинка мені на Алю схожа. Така ж невинна, ніжна, справжня. І посмішка гарна в неї.

Щось мене не туди несе, малявка вона ще. В мене інші плани на цей рік. З малявками зв'язуватися не хочу. Але розглядати дівчину продовжив.

-Оцей високий качок,-продовжувала щебетати Аля,- це Кирило Кустинський. Він навчатиметься з вами хлопці, теж останній курс. Займався в Італії плаванням, дзюдо...

-Нічого такий,-манірно заговорила Соня оцінюючи цього піжона.-А звідки така обізнаність,Алю?,-спитала Соня.

-Я ж говорю, що я читаю універський блог, там багато чого пишуть. До речі,я і про брата свого багато нового звідти дізнаюся,-докірливо кинула сестра в мою сторону. Я ж її перекрив смішною гримасою.

-Прочитала про них, трохи погуглила, бо стало цікаво хто це. От тепер і вам розказую, бо Кирило вчитиметься з вами на курсі.

-Та второпали ми,-бурчу, дивлячись в сторону новеньких. 

-А то що за мала з цим ,як його там...-запитав Стас.

-Кирилом,-відповіла Аля.- Це його сестра,найменша Кустинська, Крістіна. Вона, до речі, вчитиметься зі мною, в одній групі,я вже дізналася. Наче не погана дівчинка, думаю подружимося з нею...

-Я б теж з такою подружився пару раз...-ляпнув Стас,розглядаючи дівчину, схиливши голову на бік.

Дійсно дівчинка була гарною. Справжньою такою, не такі як надуті ботоксом ляльки у нас на курсі. Та і по клубах тільки такі  трапляються, хороші дівчатка вдома сидять. От ця малеча схоже з такого тіста. Ніжного тіста зліплена.

Стас облизувався на малу,аж противно стало від цього.

-Слюні підбери,а то вже на землю капають,-глузливо сказала Соня.-Якщо в неї брат нормальний, то такого козла як ти не підпустить до сестри, та щей найменшої.

-Чого це я козел? -обурився Стас.- Я Купідон!-гордо сказав цей розгільдяй, потрусивши кучерявою головою.

-А ти кажеш найменша оця світленька?,- питаю я, - а їх там що цілий виводок? 

-Дурень,-буркнула Аля.-Їх троє. Кирило, Крістіна та Кіра,вона середня Кустинська. Тільки я її щось не бачу, мабуть ще в машині сидить, бо її важко не помітити-вона модель, доволі відома в Італії...

Аля не встигла договорити, бо якраз ця Кіра вийшла з авто. Руда така,висока. Видно, що модель- красуня теж. Але пафосна,як на мене. Сестра її краще.

-Офігіти краля!-свиснув Стас,-малявку можете собі забирати, а я вже обрав собі жертву,-облизнувся Стасян.

-Ну ну,-глузливо сказала Аля.-Кіра на третьому курсі вчитиметься і ...

-Яке ж мені випало щастя, вчитися з цією...- обурилася Соня,розглядаючи Кіру, що говорила зі своїми родичами. 

Трійця щось обговорювала біля автівок,а тоді дружно пішла до головного корпусу універу.

-Досить уже їх обговорювати, наче боги якісь до нас спустилися,-розпсихувався Макс -Хай котяться,на пари пора!

Ми послідували прикладу друга і пішли за ним. Дівчата пішли в свої аудиторії,а ми з хлопцями в свою, де одногрупники весело та бурхливо обговорювали літо. Як же не хочеться вчитися... Зараз би пару красунь під бік та ривка холодненького- от це тема.

А Стас не на жарт розійшовся стосовно новенької, рудої тієї моделі, все торочить своє:

-Ні,ну ви бачили цих тьолок? Світленька смазлива така,але руда вообще ульот! Я з б таку модельку сфоткав пару раз... 

-Та заткнись ти вже,- засичав Макс на нього. 

Чого це він, не виспався чи що?

-В нього мабуть давно дівки не було,от він і звихнувся на цих новеньких,- вирішую трішки розрядити обстановку та поглузувпти зі Стаса. 

- Ти,фотограф, дивися он твій фотоапарат уже у штанях не вміщається!- далі тролю друга.

-Ух ти бля!- Стас закрутився на місці, бо його "фотоапарат" дійсно вже був у бойовій готовності.- Чого ти кричиш? Не вистачало ще, щоб зараз пів групи дівчат прибігли до мене з криками "Покажи,дай помацати",- розкривлявся Стас.

Я вирішив підіграти другу і почав вдавати з себе дівчину, що запала на Стаса і домагається його. Закидаю на друга ногу і лізу з удаваними поцілунками. Вся група вже сміється над нами. Макс теж рже як кінь з нашого спектаклю.

-Я звичайно вибачаюся, що перериваю ваші шлюбні ігри,  Якушев та Громов,але пара вже почалася. - Прогриміло на всю аудиторію.

-Вибачте, Віталію Трохимовичу, - відповідаю викладачу  і злазю зі Стаса, що замість вибачень перед преподом тільки тихенько лайнувся і намагався залізти під стіл,аби тільки не пападатися на протязі пари Віталію Трохимовичу на очі.

-Вибачення я прийму у вигляді доповіді на наступну пару,Громов. Сподіваюся у вас із Якушевим на це теж вистачить розуму,не тільки на оце от...

-Так,Віталію Трохимовичу - погоджуюся з викладачем.

Розлючену зиркаю на Стаса. Ну от чого мені в кращі друзі попався цей дурень? Тепер через його тупі жарти завдання внепланове намалювалосч. І це в перший же день! Гарно ж рік навчальний починається...

А Стасові видно пофіг. Вони з Максом роздивлялися хлопця,що стояв позаду Трохима. Новенького цього. Відчуваю, що несолодко буде йому у нас, бо ми новеньких не любимо,особливо Макс.

-От і добре,-відказав Трохим.- А тепер зверніть увагу всі на мене. Знайомлю вас,групо, із новим студентом нашого вузу-Кирило Кустинський. Проходьте , Кирило,  і займайте місце. 

Кирило сів на першій парті, а Макс сверлив його поглядом. 

Всю пару в аудиторії було тихо. Ніхто не хотів заробити собі завдання,як ми зі Стасом. 

Я ж намагався теж уважно слухати Трохимовича, навіть щось записував у зошит. Але думки крутилися в різні боки. Думав про Алю,як вона там на своїй першій в житті парі? Ну і про новеньких думав теж.

А точніше новеньку. Чомусь ця Крістіна зачепила мене. Може тому, що була дійсно новою кров'ю у нашому вузі. Бо у нас із хлопцями бурхливе життя і майже всіх дівчат нашого навчального закладу ми вже того, ну перепробували. Все таки 5 років навчання не пройшло марно.