На кордоні світів; Згадати все

Пролог

Це вже третя частина про пригоди Амі та її коханого, якого вона зустріла ще в першій частині. Вона повернула собі пам’ять і тепер стояла перед хлопцем. Макс теж повернув собі пам’ять і згадав все, що було з ним. Тепер його задача знову зустріти його давніх друзів: Ліонель, Еда та Мі.

Розділ 1

(Згадати все)

Я стояв перед нею, а в голові знову повернулись думки, що колись, я проводив з нею дуже багато часу. Мене кинуло в легенький холод, а руки тряслись. Як виявилось, це просто Амі засунула свої холодні руки мені під футболку. Я помітив, що вона вся мокра та на очах сьози. Звісно, я запросив її додому, щоб вона могла зігрітись, дав їй теплий одяг та заварив чай. Ми сіли в кімнаті та довго мовчали, бо на цей раз я не підбирав її на вулиці, вона мене сама знайшла. Її коротка зачіска, хоча раніше вона була довга, дуже сильно збуджувала мене, але я тримався до останього. В кінці кінців я не витримав та спитав:

-Що відбувалось весь той час, поки ми не бачились? 

-Сталось досить багато. Спочатку я просто тебе шукала, потім, щоб не померти з голоду я влаштувалась на роботу, і продовжувала тебе шукати. Я майже нічого не пам’ятала, навіть не пам’ятала свого імені. Досі не розумію як я влаштувалась на роботу. Та коли мене знайшла Діана- все змінилось. Мене познайомили з новими друзями, але вони були духи. Деймон, став злим і забрав Діану з собою і тепер та живе в Пеклі. Чак та Ніа це некромант та янгол, вони старались щоб Діана могла спокійно жити, однак Деймон з самого початку планув затягнути її в Пекло і підкорити собі всі три світи, тому зараз наша ціль це не допустити. Взагалі духи так не роблять як зробив він, але він пішов проти правил і тепер його мали зловити, однак щось пішло не так. Ти маєш нам допомогти, ми надамо тобі силу, і ти підеш з нами.- Пояснює вона.

-Ого… Але… Я. Стоп, яким боком я вам допоможу, я ж навіть силу ніколи не бачив. Чому я?

-Бо ти той, на кого можна покластись і ти моє перше кохання. Ти теж можеш стати духом, однак ти маєш померти і в тебе мають бути якісь одночасно погані і добрі спогади з життя. В тебе такі є?

-Ну мабуть коли я забув про вас, і зараз згадав і це сильно вдарило, бо я зараз зрозумів наскільки мені було самотньо без вас. Це єдине, що було найгірше в моєму житті, все інше це гарні спогади.- кажу я.

-Тоді ти скоріш за все будеш янголом, але спочатку нам треба знайти інших. Однак перед цим, я хочу з тобою пограти в одну гру.- з хитрою посмішкою каже Амі, а її рука повільно лізе до мого крокодильчика. Я зрозумів, що зараз щось буде і відчув себе так само як в першу зустріч. Мені було трохи страшно, бо на цей раз батьки вдома, хоч вони не дуже цікавляться моїм життям, однак буде не дуже добре якщо вони побачать таку картину. Так чи інакше я не хотів стримувати себе, бо зараз я розумію, що треба користуватись моментом. І звісно як на зло в кімнату заходить батько.

-Ух ти, синку , ти не казав, що ти вже настільки дорослий.- з хитрою посмішкою сказав він, а з носа потекла кров.

-Тату! Будь-ласка, вийди з кімнати!- крикнув я.

-Добре, а взагалі я хотів сказати, що вже пора обідати.

Ми сіли за стіл, а тато не відводив погляду від Амі, за що і отримав каструлею по голові від мами. Я тихенько посміявся і продовжував накручувати спагеті на виделку. Дивно, що Амі стала такою серйозною, я пам’ятаю її геть іншою. Таке враження ніби ту, трохи дурненьку, веселу та неконтрльовану Амі. Зараз вона серйозна, та веде себе ніби місяць жила палаці. Після обіду ми вирішили прогулятись в парк. Хоч на вулицю було досить холодно, але в парку було неймовірно красиво. Це вже було схоже на якесь побачення, хоча дуже на це схоже. я зробив чай в термосі і тримаючи її за руку спокійно йшов вперед.  Коли ми вийшли на набережну, то спустились до озера і відчули, що ми створені один для одного. Однак нашу розмову перервав Деймон.

-Ну привіт, Амі,- каже Деймон виходивши з вогняного порталу,- стільки часу пройшло, а ти нас так взяла та кинула заради цього хлопця. Як тобі не соромно.

-Ти хто блять такий?- кажу,бо мені не сподобалось як він звернувся до Амі,- вибачись!

-Чому ця тваринка говорить за тебе?- каже Деймон.

-Деймон, перестань, чого ти прийшов,- відповідає Амі,- ти вже забрав Діану.

-Розумієш, зараз цей світ зміниться кардинально, але нам потрібно прибрати тих, хто нам буде заважати. В цей список входить кожен дух який зв’язаний з кожним з вас. Тому зараз я почну з вас,- каже Деймон та створює вогняну кулю, а через пару секунд вона полетіла в них. Амі, яка зрозуміла, що це небезпечно створила щит який зміг заблокувати удар, а потім в мить Амі перенела себе та Макса в інше місце.

-Що це? Як це? Куди це?- стараюсь я зрозуміти що взагалі відбулося.

-Я перенесла нас в інше місце, бо інакше він би нас вбив. Це був дух який слідкував за Діаною. Як бачиш, він має трохи інші цілі.

Зараз ми знаходимось близько центру, тому далеко йти додому нам не прийдеться. Також Амі каже, що поруч зараз знаходяться духи які слідкували за Діаною, але я не можу їх бачити, бо вони не прикріпленні до мене. Я дуже наляканий, це вже не те, що було раніше, це не те що я хотів би повернути. Я розумію, що цей світ був не таким веселковим, однак зараз це якийсь піздець. 

Минуло два дні, і той демон не приходив, тому ми вирішили пошукати інших. Вони вирушили в магазини, бо Амі хотіла собі новий одяг. Ну що ж, в ній залишилась та маленька Амі яку я знав. Ми зайшли в магазин одягу і Амі побігла вибирати бюстгальтери та трусики. Я не здивований цьому, бо її фетиш одягу зовсім не змінився. Я дивився в телефон, а Амі міряла одяг уже близько години. Коли вона таки вибрала нижню білизну і ми підійшли до каси. Яке було моє здивування коли я побачив Ліонель. Я був дуже щасливий, коли все таки побачив її, а на очах Ліонель були сьози. Падали маленьки вуглинки, але коли зрозуміла, що це могло зіпсувати речі,  то перестала. Вже ввечері ми знову зустрілись в кімнаті та згадували все що відбувалось, співали, танцювали, майже стався секс, але враховуючи, що батько може зайти знову- перестали це. Я радів, що ми все таки побачились і змогли весело провести час. Батько все таки постарався проникнути в кімнату, але знову отримав від матері.