Внизу

Розділ 8

(Внизу)

В цей час коло проходу в нижній світ стояли Чак і Деймон, вони довго думали що робити, адже спускатись варіант не дуже. Їхня магія не така вже і могутня щоб перемогти їх всіх, та вони мали прийняти бодай якесь рішення. Вони прийшли до рішення, що їхня магія буде ставати слабшою з часом, а тому це означає, що вони зможуть нею користуватись на перших рівнях, а далі це вже невідомо. Тому щоб дізнатись якусь інформацію вони почали спускатись вниз по сходам. Ці сходи були слизькі, а на стінах були мох та лоза. Деймон створив магічну кулю вогню щоб бачити що знаходиться попереду. Ось вони вже дійшли до першого рівня, а перед ними були ворота, старі, дерев’яні ворота. Над ними був напис «Покої Вурла».

-Напевне, це покої якогось важливо Урака, бо навряд робили б таке для простих Ураків, а тому нам варто готуватись до всього,- каже Деймон,- плюс, якщо він буде надто агресивним, то прийдеться прийняти всі міри щоб його здолати.

-Гаразд,- каже Чак,- ти давно вже не бачив як моя коса знищує ворогів,- із хитрою посмішкою каже він.

Вони відкривають ворота, але всередині було так темно що навіть своїх рук не було видно. Та не встиг Деймон викликати вогняну кулю як по всьому залу загорілись факели і вели вони прямо до велетенського монстра схожого на скелета, але з головою змії та сокирою. «Єбанутись! Мені здається, що тут навіть ми нічого не зможемо зробити, він дуже сильний для нас обох.»- каже Деймон та дає сигнал Чаку щоб відступати, однак сам Чак так не думав. Він завжди любив надрати комусь зад, і сьогодні випав його шанс. Він може лише з виду такий худенький та слабкий, бо все його тіло в бинтах, та косу він тягне по-землі, а не тримає на плечі. Та це лише до тих пір, поки він не вивільнить того, хто насправді сидить в ньому. Життя Чака складне, крім того, що він прожив своє земне життя в церковному рабстві , він отримував чимало болю від рідних. Церковне рабство – це рабство в якому малі діти виконують забаганки священиків- брехунів та маніпуляторів, наприклад: виносити трупи, жебракувати та вдягатись посміховиськом для народу. Цьому рабству дали таку назву через те, що таких дітей бачили виключно в церквах які потім звинувачували в корупції та махінаціях. Його батьки були багаті, але уваги приділяли виключно своїй доньці, а за Чака геть забули. За три роки такого рабства в нього зібралось неймовірно багато злості та негативних думок і в один чудовий день це вийшло на світ. Вночі, коли «святий отець» спав, Чак отруїв його воду яку той пив по ночах, і вже через хвилину після ковтка він помер від зупинки серця. Всім же людям які ходили в ту церкву він розказав правду, однак він не сказав, що це саме він вбив святого отця. Коли про це дізнались його батьки, то вони так відгамселили того, що він ледь стояв. Звісно, для нього це був удар в серце,  від чого він вбив свою родину, а потім і сам закінчив життя самогубством. Верховні Боги довго думали, куди ж його відправити, бо його дія не заслужила Рая, однак і Пекло він не заслужив, а тому було прийнято рішення відправити таких людей в світ некромантів де вони будуть готуватись до певних помст в світі людей якщо це буде треба. Тому Чак вже понад десять років чекав моменту щоб показати всі свої вміння.

                Створіння із головою змії почало свою атаку. Свою сокиру він направив прямісінько в Чака, однак той лише підставив свою косу і його сокира розлетілась. Його очі налились кров’ю, а з рота падала слина. Щоб перемогти це створіння йому треба прийняти свою другу форму, а тому вже через хвилину він почав трансформацію. Його права рука стала більшою і була ніби вкрита товстим шаром м’язів, крило на лівій лопатці мало шипи, а коса стала втричі більша. Вурл рикнув на того та з диким криком напав на нього. Чак хоч і прийняв таку форму, однак він був під контролем. Взявши косу в праву руку, він мов ракета пролетів та відтяв тому голову, а кров яка з того вилетіла зібралась в косу. Через мить Чак прийшов до тями та став таким як раніше. «Пішли далі»- мовив той на Деймона який із перекривленим обличчям спостерігав за цим усім. На його обличчі було написано «Я ніхєра не розумію, однак цей чувак мені починає подобатись». Коли Вурл мертвий вони хутко пішли до наступних схід і вже на другому рівні вони відчували, що їхня магічна сила ставала все слабшою та слабшою. Навколо досі було темно, однак стало набагато холодніше ніж на поверхні,  а тому вони приготувались ще більше до нападу Ураків. Коли вони йшли коридором, то почули як щось повзе по стінах та стелі. Чак та Деймон на мить зупинились щоб зрозуміти звідки йде звук, але як тільки вони зупинились- цей звук закінчився. Протягом десяти хвилин ходьби в Деймона ледь не зірвало дах від цього звуку, але Чак його заспокоював, бо він розумів що це може бути пастка. Крок за кроком вони робили в повній напрузі, кожен їх вдих заставляв серце битись швидше та швидше. Та мабуть вас турбує питання: що буде якщо янгола, демона чи некроманта вб’ють на землі? Відповідь проста- нічого. Вони вже мертві, а тому і є духами, та якщо таке станеться, вони лише заснуть, а прокинуться тільки вже на місці де мають проводити свій духовний час та роботу. Всі духи які там живуть вже не повернуться на Землю в іншому тілі із-за часу чи чомусь подібному, вони можуть туди потрапити із-за власного прохання, але всю інформацію про верхній світ буде стерто.

-Чув про того янгола, що пішов з небес на Землю?- Питає Чак.

-Так, чув,- нахмурився Деймон,- мені дуже цікаво, чого це вона пішла звідти, боюсь що не із-за любові до того смертного.- ще сильніше нахмурився він.

(за рік до приходу на Землю)