Тим часом

Розділ 3

(Тим часом)

Мій ранок почався так собі, адже я встав о четвертій ранку від того що хотів сцяти і пити одночасно. Відчуття не дуже приємне, бо як мінімум треба вирішити що робити спершу- йти пити чи сцяти. Так чи інакше треба вирішувати швидше, бо мій удав вже скоро почне виділяти теплу рідину. Тому я прийняв рішення спочатку звільнити від цих мук свій сечовий міхур, а потім вже піддати блаженству горло. Після того, як я зміг знайти вихід з такої важкої ситуації, я все таки зміг далі лягти спати, бо заснути о першій ночі і встати о четвертій це не дуже приємне задоволення. Мені сьогодні треба буде йти в школу, а знаючи що мене там взагалі чекає, то моє бажання пропало геть. А кому вистачить сміливості йти в школу не знаючи геть нічого із свого предмета. Мабуть пора розказати про себе. Мене звати Майк і я живу в Бразилії. Я самий звичайний підліток якому взагалі майже нічого не цікаво, окрім жіночих тіл, а в моєму віці це абсолютно нормально. Я не чекаю жодних навіть натяків на статеве життя, а якщо звернути увагу, що весь клас вважає мене психом, то шанс показати себе як гарного хлопця падає. Так чи інакше мені сьогодні прийдеться добряче надолужити щоб бодай щось вивчити, а сьогодні ця йобана математика, я її не люблю. Я навіть уявити не можу, як я буду здавати екзамени  з таким то «багажем» знань. Та зараз мене це хвилювало менше всього, бо мною править бажання лягти спати, а воно куди сильніше ніж бажання вчитись чи дивитись в майбутнє. Все таки я дійшов до ліжка і ліг спати далі, та чомусь в голову лізли дивні та дурні думки одночасно, наприклад: «Чому мені стає соромно коли хтось інший робить якусь дурість?». Це нібито іспанський сором, але якого він тоді в нас з’являється, ми ж не іспанці…  Врешті решт я заснув, але мені снилась якась наркоманія, а я до снів відносусь з обережністю, адже вони показують наш психологічний стан. Але думаю, якщо мені сниться слон, який літає і з трембітою в дупі співає важкий рок, то це якийсь признак психоделіки…

                Настав ранок, мені пора збиратись в школу, а на моєму обличчі повний бардак, від якого я злякався. Яким же треба бути страшним щоб злякатись самого себе, мені явно не пощастило із зовнішністю. Поки я чистив зуби, то згадав свою однокласницю яка вчора вела себе дуже дивно. Складалось таке враження ніби вона говорила із кимось невидимим, або вона просто хворіє на шизофренію.  Чомусь мені здавалось, що вона це робить із-за якихось причини, тобто не із-за хвороби, а ніби її заставляють, чи «воно» застало її в якійсь ситуації. Чесно не знаю, я думаю що ніяких сил немає, а тому поки я не побачу це своїми очима я не повірю. Поки я думав про цю дівку, то не помітив як пролив воду собі на одяг, і тепер мені знову перевдягатись. А вже час виходити в школу, тому я швидко вдягнув перше що попало в руки і побіг. Добре, що я взяв джинси, а не піжаму яка лежала поруч, інакше мене б не пустили в клас. Хоча якщо добре подумати, то можливо таки цей вигляд дав би мені можливість прославитись на всю школу та інтернет. А в заголовках на ютубі було написано: «Якийсь додік прийшов в школу в піжамі». Я звісно не дуже хотів би отак прославитись на всю школу, але думаю вже скоро всі б це забули. Поки йшов до школи то мені стало цікаво про що думають тварини, та чи здатні вони взагалі думати. Можливо вони розуміють всі мови, але не можуть освоїти розмовний варіант цих мов, а тому користуються самими найпримітивнішими звуками. А можливо вони надто розумні, а тому прийняли всесвітнє рішення не говорили із людьми. Мій брєд перейшов кордон тупості, і тепер від цікавих питань буття в мене в голові літають котики із веселкою із жопи.

                В школу я завжди ходжу з навушниками та слухаю свою улюблену музику. Я почав тихенько підспівувати під музику, але коли заграв цей неймовірний приспів: «Oooh-ooh Demons are a girls best friend»- то я не витримав і заспівав майже у весь голос, нащо звісно привернув увагу інших людей. Хтось сміявся, хтось подивився як на дебіла, а комусь було похуй. Я поважаю людей яким було срати на мої дії, бо це ж моє життя і воно їх взагалі не чіпає, от взагалі не чіпає. Взагалі ніхто не розуміє моїх музикальних смаків, бо всі зараз слухають попсу чи реп, а я люблю метал та рок. Таке враження ніби рок це музика самого Сатани, але я не бачу нічого такого схожого. Одне коли в пісні прославляють диявола, а інше коли це просто такий стиль музики. Коли я прийшов до школи то знову зустрів своїх однокласників і цю дивну дівку яка тусилась із Деймоном. Хоч я не мав особливо багато друзів, але є один з яким я люблю погуляти і пограти в відео ігри. Був момент коли ми разом грали в одну гру протягом шести годин без перерви, ми думали що не зможемо навіть встати після такого. Наша максимальна перерва мабуть була тільки на туалет, а весь інший час проводили в грі. Ми сіли разом за одну парту, а ця Діана разом із Деймоном сиділи і ледь не трахались там, принаймні нам так здавалось. З одного боку не страшно, бо це урок біології, але з іншого- ми зараз проходимо членостоногих тварюк. Мене не особливо цікавило що вони там робили, але таке відчуття ніби статевий акт зараз станеться прямо на уроці. Це звісно дуже цікаво та мабуть приємно, але боюсь що вчитель якому вже за вісімдесят не дуже задобрить це, бо як мінімум йому буде заздрісно що він вже не може. Хоча пару пігулок віагри мають робити свою справу. Поки пройшов урок біології я встиг розмалювати олівцем рака додавши йому цигарку та образ як із мультика про Лунтіка. Я сміявся аж до сліз, але на уроці фізкультури щось не сподобалось моєму вчителю, а я не розумію що саме. Можливо те, що я випадково вдягнув свою стару майку і вона тепер мені як бюстгальтер, але я в цьому сумніваюсь.