День народження

Розділ 2

(День народження)

Мій ранок почався трохи інакше ніж вчора, однак Деймон почав мене лякати. Він ніби і дух який має мене охороняти не зрозуміло від чого, але коли ми приходимо в школу то він дуже сильно міняється. Таке враження ніби в школі є те, чого він або боїться, або те що його дуже хвилює, але я навіть уявити не можу що це може бути. Насправді ця ситуація дуже дивна, особливо якщо врахувати той факт що я нічим не відрізняюсь від інших дівчат. Хоч для мене всі духовні речі є лише казкою, але виходить що я помилялась. Поки ми йшли до школи він вів себе трохи дивно, співав щось, танцював і говорив на їх демонській мові, чи може то була англійська я не знаю. Так чи інакше мені навіть соромно за нього стало, особливо коли дівчата побачили що я з ним спілкуюсь, а після випадку його розмови з тваринами його почали вважати психом. Не можу сказати що це мене сильно хвилює, але не хочеться аби на тебе дивились як на спільника таких речей. Єдиний плюс який я змогла побачити- гарна погода. Було сонячно, квіти росли, птахи старались літати так аби їх не з’їли коти яких на диво було дуже багато, однак я не чому це та я не можу пояснити. Та незадовго я побачила наступну картину : «Деймон веде розмову на тему економіки із собакою який сидів коло нього»- сказати що це мене здивувало, нічого не скажеш. Якщо він дійсно має таку здібність говорити із тваринами і якщо врахувати, що вони можуть говорити на такі теми, то чого вони досі не захопили світ? Питання звісно дивне, але дійсно, з таким інтелектом вони можуть зібрати армію і зробити повстання проти людей, а далі буде апокаліпсис. Поки я розмірковувала на цю тему, то не помітила як врізалась головою в стовп. Сміху було на всю школу, але на даний момент це мене взагалі не хвилювало, тому почухавши голову я пішла в клас. Коли я зайшла в клас, то побачила своїх однокласників які стояли та чекали поки вчитель дасть їм якесь нове завдання. Я пройшла повз них, бо в мене були трохи інші плани. Мені треба було зайти в клас та перевірити чистоту перед початком занять, бо я була старостою, а це досить складно. Сталась ще одна річ яку я могла очікувати: оскільки Деймон красивий хлопець, то на нього почали вішатись всі дівчата школи, але яка буде їх реакція коли вони дізнаються що він демон. Віруючі мабуть в паніці будуть викликати екзорциста, атеїстам буде пофіг, а сатаністи будуть стрибати від радощів. Та я знаю лише одну сатаністку в цій школі- це п’ятикласниця яка всіма силами старається усім розказати про плюси істинного сатанізму, але мені як атеїсту на це грубо кажучи пофіг, того я і не парюсь.  Я перевірила всі речі які мають бути в класі і сіла готуватись до уроку біології, далі релігієзнавство і ще два уроки літератури. Коли вчителька зайшла в клас, то ми всі зрозуміли що нам піздєць. Чому? Бо якісь придурки «випадково» вилили на неї воду якою мили підлогу, тепер наша вчителька схожа на ропуху чи якогось коропа річкового. Та це не єдина новина яка могла мені зіпсувати настрій: Деймон який має за мною наглядати почав спілкуватись із тими дівчатами, не зрозуміло чого, але я почала ревнувати. Поки я йшла по коридору то зустріла парочку яка цілувалась, і чомусь мені дико захотілось бути на їх місці. «О ні! Невже ці хімічні реакції які всі називають коханням почали розвиватись в мене!»- я дуже цього не хотіла тільки по тій причині, що це могла вбити мій час і моя підготовка до екзаменів може накритись мідним тазом. Особливо якщо врахувати той факт, що екзамени будуть не легкі, а щоб написати на високий бал треба ледь не знати всі теми з шостого по одинадцятий клас на пам’ять. Коли я знову зустріла Деймона то він мені сказав, щоб я була обережна, бо в будь-який момент може вийти новий дух, а це може принести проблем, та схоже я закохалась по самі гланди, бо взагалі не чула другої половини його слів. Весь день я ходила та літала десь в хмарах, уявляла як ми з ним обнімаємось, ходимо тримаючись за ручки та цілуємось, але на жаль це лише мрії. Навіть мої подружки сказали, що мені вже давно пора знайти хлопця, але раніше я не сприймала їх слів серйозно. Я просто бачила результат їхніх відносин з хлопцями і зрозуміла що мені краще потерпіти, а коли одна із них завагітніла а хлопець просто втік… Мене це дуже сильно збентежило і я не хотіла хлопця саме із-за їх досвіду. Та зараз мене ніби відключили від головного сервера, почалась так звана стадія дивергента( стадія придумана мною), і я взагалі перестала сприймати цей світ так як раніше. Мій стан і покращився і погіршився я не могла нічого розібрати, та лише зараз я зрозуміла, що за мною бігають чимало хлопців, та тільки Деймон викликає в мене симпатію і кохання, але я признаюсь що там є і красиві хлопці. Мене сильно турбувало питання, як я могла закохатись в нього на третій день нашого знайомства? Можливо це його магія, однак я навіть поняття не маю що таке магія, і до появи цього демона я відмовлялась про існування магії взагалі, як і про існування Бога.

                Наші уроки закінчились і я неочікувано запрошення на день народження однієї дівчини. Вона була з паралельного класу і взагалі не має відношення до мене, та якщо вона запросила то чому б не прийти. Тільки пізніше я зрозуміла чого вона мене запросила, вона знає що я спілкуюсь з Деймоном і попросила передати йому що він теж запрошений. Добре що я вмію стримувати гнів, інакше я б вже давно послала її на хуй, а сама б залишила його вдома, але цей чувак підслухав нашу розмову і все таки погодився на це день народження. Моїм психам не було кінця, коли я повернулась додому то почала бити подушку з усіх сил, а Деймон дивився на це і типу не розумів що взагалі твориться. День народження буде сьогодні ввечері, тому в мене є трохи часу придумати якийсь план щоб ця коза не чіпала його. Демон старався мене заспокоїти, хоч це і мило і я цьому рада, але зараз я його і вбити хотіла і поцілувати, тому хай краще він відійде, інакше буде смертельний поцілунок. Щоправда як мені вбити того, хто живе понад тисячу років невідомо, але це вже друге питання.