Спортивна олімпіада

Розділ 8

(Спортивна олімпіада)

Сьогоднішній вечір закінчився дуже дивно, як мінімум тому що з'явився ельф гей. Мене життя до такого не готувала, я вже змирився з тим, що з'явиться дівчина, але гея я точно не очікував. Але вони приймають вигляд такий який лежить в моїй підсвідомості, а це означає що десь в підсвідомості я бажаю щоб поруч був гей… від цієї думки мені стало якось не дуже добре, навіть трохи страшно. Мі, Амі і Ліонель були теж не на жарт схвильовані, адже навіть вони не могли очікувати появи такого екстраординарного персонажа. Всю дорогу додому дівчата косились на Еда та мабуть мали лише одне бажання- прибрати його, але вони не мають права починати бойові дії проти інших рас. Але мені в тій ситуації було найгірше, адже мою руку тримала не Амі чи Ліонель, а він, а триматись за руки із геєм якось не в моєму смаку. Ви можете спитати:” Чого ти придурок не вирвався?” а я відповім, що це неможливо було, бо він вчепився як піявка і всі мої спроби були марними. Я навіть вирішив змиритись із цим і якось постарались не звертати на нього уваги, але його вигляд не давав мені спокою, а кожен його наступний дотик напружував мене все більше і більше. Коли ми всі прийшли додому я без всяких вагань взяв за руку Амі і повів в кімнату щоб полежати із нею, бо моя психіка вже не витримувала, а руки просили жіночого тіла. Ця процедура змогла трохи полегшити мою біль, але ці обійми не зможуть заставити зникнути того ельфа. Я мав лише сподівання, що від нього буде користь і він і буде якось допомагати по дому, і якщо це дійсно так то я так завантажу його роботою що він не в силах буде навіть підійти до мене. Як виявилось він такий самий дух які і інші, але може виконувати роботу швидше ніж дівчата, це мабуть із-за того що він вже досвідчений і знає свою роботу. Та кожен раз як я давав йому завдання він відповідав:” Звісно, все заради мого коханого Лорда”- і кожен раз на обличчі виступала дивна посмішка. Та поки я відпочивав на колінах у Амі - Ед встиг приготувати вечерю, прибрати в домі та навіть виправ весь брудний одяг. Це звісно добре і я вдячний йому за це, однак мене геть не влаштовує його положення в статевому житті. Амі мене заспокоїла і сказала, що це не моя провина, а Ед насправді добрий і гарний чувак, але має свої цікаві сторони особистості. Так, Амі була права на рахунок цього і я вирішив послухати її і поговорити з ним спокійно,але це як і очікувалося закінчилося не добре. Ед подумав, що я цією розмовою хочу нагадати з ним статевий контакт, а не дружні відносини. На допомогу мені прийшла Ліонель яка з дуже великою пошаною відноситься до сексу і статевих актів в цілому, і для неї зустріти гея- це було як зустріти голу людину в супермаркеті, так само дивно і соромно за цю людину. Я віддав Еду одну кімнату, окрему від усіх,а сам ліг до дівчат. Він аж ніяк не ображався, що я лежу із дівчатами, а не з ним бо він прекрасно розуміє моє положення і те що я такому стані навряд буду лягати до нього. Хоча він був доволі чудний і веселий, але я не міг з ним стати ближче окрім як близький друг. Останнім часом я навіть роздав всім окремі звання: Амі- дівчина, Ліонель- сестра, Мі- як мама, а Ед- друг, але якби був іншої сексуальної орієнтації то був би звісно братом. На ранок я вирішив пробігти ранковий крос щоб розім'ятися і піти в імпровізований спортзал. Я біг через парк і це дало мені гарно можливість подивитися на озера, дерева та окремий будинок для закоханих. Це звісно важко було назвати будинком, скоріше альтанка для молодят. В навушниках грала потужна музика від якої аж пре зарядом на подальше заняття спортом, і це було дуже приємне відчуття. Вже після сорока хвилин бігу я відчував що мої ноги скоро відпадуть, а тому пора збиратися додому. Але вдома мене чекав сюрприз, всі дівчата як один займались спортом ,а Ед був тренером. Як виявилось пізніше вони збираються йти на спортивну олімпіаду по спринту, киданням м'яча та стрибкам. Я хотів спостерігати за ними вічність, адже їхні обтягуючі шорти, футболка через яку можна було бачити чудові груди. А коли вони робили присідання із штангою то щось ворухнулось у мене між ніг. Я стояв з розкритим ротом, але це було не довго, рівно до того моменту поки вони не побачили мене. І коли вони мене побачили то накинулись із криками:”Любий! Ми всі підемо на олімпіаду, ти ж нас підтримаєш?”

-Дівчата, що за олімпіада? І чому я про це не знаю?- питаю я і паралельно дивлюсь на їх груди.

-Так, ми сьогодні побачили це по телевізору і вирішили прийняти участь,- каже Амі,- Я буду стрибати, Ліонель бігти, а Мі буде кидати м'яч,- ця новина була досить приємна, і я був радий за дівчат. Таке відчуття ніби це мої доньки і вони скоро отримають дуже великий гонорар.

-Лорд, я їх добре підготую, а тому будь-ласка приготуй їм коктейлі із свіжих фруктів,- я погодився і пішов готувати для дівчат корисний напій, а після сходжу в душ.

                          Коли я сходив в душ і змив зайвий бруд з тіла я прийнявся готувати обід для дівчат. Щоб запитати що вони будуть їсти я увійшов до ванни і навіть не подумав постукати, від чого ледь не зомлів. У великій ванні лежали троє красивих дівчат, а я як ідіот стояв і дивився за цим всім. Вони спочатку трохи злякались, але  вже через хвилину Ліонель схопила мене за руку та потягнула до ванни і вже через мить мій одяг був весь мокрий. Я лежав між трьох красивих та милих дівчат та не знав що робити, чи то радіти чи то тікати. Але всі мої спроби були марні, вони тримали мене дуже міцно. Після дівчата смачно поласувати та ми відправились на олімпіаду, що проводиться на місцевому стадіоні. Я йшов поруч із дівчатами та був впевнений в перемозі Амі, Ліонель і Мі в цих змаганнях.

                   Спочатку був спринт, в якому приймали десять учасників які виглядали дуже сильними, але як показав результат, вони не швидше дитини. Ліонель легко перемогла їх, але вона виглядала якоюсь в'ялою, рухи повільні, таке враження вбивство вона працювала три дні без відпочинку. Але це не заважало їй отримати свою перемогу. Мені було неймовірно приємно дивитись за нею та її формами, а коли на її футболку вилилась вода і її груди були видні, в мені прокинулось створіння під ім'ям “Секс”. Але мої думки перервало оголошення, що повідомило про початок нового змагання. Тепер має виступати Мі- кидати тенісний м’яч в довжину. Хоч вона і некромант, але сили в неї було чимало. Всі учасники кинули м'яч на тридцять метрів, а один на тридцять п'ять, однак Мі трохи змухлювала і використала свою супер силу. Вона кинула м'яч аж на шістдесят метрів, і цим дуже сильно здивувала не тільки учасників, а і самих організаторів. Ця перемога принесла команді ще одне очко, і можна було сміливо закінчувати, бо перемога вже була за нами, однак Амі дуже просила щоб вона стрибнула, вона так готувалась. Амі хотіла показати гарний результат,а тому розігралася як найкраще і стрибнула вперед. Я ж дивився як її груди красиво летіли, а сідниці виглядали таким спортивними, що навіть на олімпіаді я зміг відчути ерекцію. Амі теж використала свої здібності, і це я зрозумів після того як вона стрибнула через пісок аж на асфальт, що був з протилежного боку. У всіх ледь не відпали щелепи, а от Амі стрибала від щастя. В результаті ми несли додому чималий призовий фонд і золотий кубок. Ед був дуже радий, адже він готував дівчат, і я теж дуже вдячний йому за це. Ми всі посміхалися, бо цей день ми запам'ятаємо навічно.