Екзамен

-Мі? А-а… ти хто така?- шоковано питаю я.

-Я некромант із цього кладовища. Я вже досить довго стережу твоє місце на кладовищі, а ті хто гуляли на твоєму місці вічного покою я проганяю. Таких було досить багато і лякати їх було дуже весело. Був навіть випадок коли якась шайка вирішила влаштувати ритуал виклику духа, я підслухала та налякала їх, тепер вони навіть на метр не підходять.- відповідає вона.

-Ти ще один дух який за мною слідкує?- я вже знав відповідь на це питання, але я просто тягнув час  поки Амі перестане спілкуватися із покійником.

-Так, голова всіх мертвих наказав мені вибрати собі ще одну людину; в той день народився ти і я вирішила дивитись за тобою. Ти був такий милий, а коли ти голий купався в три рочки, я думала вийду з режиму невидимості, однак я не мала права показувати свою особистість поки хтось інший не покаже себе.

- Ось воно як. Ти будеш далі жити тут і спостерігати за мною?

-Ні,- з посмішкою каже Мі,- я буду жити з тобою , а за твоєю майбутньою магилою буде слідкувати мій слуга.-продовжує та.

Поки Амі спілкувалась із своїм минулим хазяїном я старався зрозуміти що мені робити далі, адже в моєму домі вже скоро з'явиться третя дівчина. Не зважаючи на те, що вона із раси некромантів, вона дуже красива: її біле волосся, сірі очі, та фігура приблизно 90:60:90, це ідеальні параметри для дівчини, однак вона я не можу зрозуміти чи мертва вона чи жива. Мені було дуже складно зрозуміти що з цим всім робити, та є ще одна проблема- Амі дуже ревнива, а це означає що в  Мі можуть бути проблеми. Амі розмовляла із тим чоловіком близько години, це мене дуже втомило, однак Мі показала мені все кладовище і навіть відвела в склепи дуже заміжніх людей. А ще,вона дуже любила обнімати мене, за весь час вона обняла мене раз десять а то і більше. Амі вже закінчила свій сеанс та сталось те, чого я не хотів навіть уявляти- вона побачила як Мі обняла мене і це пробудило в ній режим “ревнива сучка”.

-Ану відпусти його,- Амі з криками випустила крила та полетіла на нас, вирвала мене з її рук і ми разом полетіли до землі,- він мій хазяїн, я тобі за це кожну волосину вирву!

-Спокійно кралечко, не дуже ти вже схожа на слугу Божу, так можна і гріхи отримати,- із сарказмом мовила та

-Що? В нас немає такого поняття як “гріх”, і ти це мала знати , інакше тебе не пустили слідкувати за моїм хазяїном, а ще я не слуга Бога, я просто створена уявою людей, як і ти, а ще…,- не договорила вона, як Мі її перебила.

-Я ж жартую, це був сарказм! Мені мабуть все таки прийдеться тримати табличку із написом “ сарказм” на такі випадки.

Я лежав весь вкутий в крила та притиснутий до грудей Амі, я нічого взагалі не розумів, а тому просто мовчки чекав поки вони перестануть.” Цікаво, а чи така сама буде у неї зустріч із Ліонель?” Чи може в них відносини будуть інші. Все таки Ліонель не дуже ревнива, але були випадки коли вона старалась мене збудити і переспати зі мною. Не те що я був би проти, просто я ніколи таким не займався, а онанізм навряд рахується за секс. А ще буде доволі весело коли мене спитають :” А з ким в тебе був твій перший секс?” І що мені відповісти? З демоном? Вони скоріш за все подумають що це я так назвав свою колишню, однак це дійсно був би секс із створіння із Пекла. Я навіть не знаю як це робиться, тільки в теорії і на заочному вивченні цього питання, однак практика в мене була мінімальна, із моєю рукою. Я дуже добре пам'ятаю той ранок коли Амі з'явилась в моєму ліжку повністю гола, це мабуть був єдиний такий контакт із дівчиною. Якщо мені не зраджує пам'ять, то за день до цього я провів дуже багато часу в кіберцентрі, а після зайшов до свого друга на так звану “тусовку забротів в MMO ігри” де було ще пару одноклассників . Я лише пам'ятаю, що в нього на підвіконні була фігурка Амі. Стоп! В мого друга на підвіконні була іграшкова фігурка Амі? Як тільки я повернусь додому то обов'язково в нього про це спитаю, бо навряд це можна назвати простим співпадінням. Та поки я вів дуже цікавий монолог, то дівчата вже заспокоїлись та спокійно сиділи на склепі однієї родини та грали в якусь гру. Як виявилось Амі так сильно мене штовнула, що я вирубився, але мій мозок продовжував генерувати думки далі.

-Хазяїн! Ти вже прокинувся, мені дуже шкода що із-за мене ти втратив свідомість, Мі навіть почала копати могилу для тебе, але я змогла її зупинити,- “ця дівка геть єбобо” хотів сказати я, але відповів лише невпевнене та наче п'яне “угум”

-Це все ти винна, із-за твоїх ревнощів, ти ледь не заставила мене копати ліжко для вічного сна для твого ж хазяїна, але і мені особливо не приносило задоволення копати могилу для свого володаря,- каже Мі, однак я вже нічого не відповів, а лише жестом показав що пора вже йти додому.

                   І чому це все стається саме зі мною, я цього ніколи не зрозумію, не те щоб я був проти таких красунь в моєму домі, однак мені вже якось не дуже зручно тримати в домі трьох дівчат які ще й їдять дуже багато. Із-за цього мені приходиться чимало працювати, але я не можу поки отримати велику суму грошей, бо мені тільки вісімнадцять. Але тільки-но я сказав про певні фінансові проблеми як Ліонель в мить із салату зробила кейс із грішми. Вона демон, а тому такі речі їй дозволені, і це все із-за стереотипів що демони це жахливі створенні і вони несуть тільки хаос, а тому такий маленький вибрик з боку Ліонель нічого не зробить. Вона всього-на-всього підмінила салат на гроші в банку міста. Я зомлів від такої неочікуваної новини, вже мабуть вдруге за сьогодні.

                       Я прокинувся близько одинадцятої ночі, і думав що зможу завтра виспатися, але глянувши на свій смартфон я побачив повідомлення від університету куди я буду поступати: