Перша зустріч

DReaper

15/03/2019

“Всё в твоей жизни делается не с тобой, а для тебя» - Джим Керрі.

Пролог

В цій розповіді буде досить багато ненормативної лексики та сцени для віку вісімнадцяти років.

Я пишу це щоб підняти вам настрій, та сподіваюсь, що в мене це вийде і ваші сірі будні перетворяться та чудову історію.

Будь-ласка, сідайте зручніше, заваріть гарячий чай, візьміть смачну булочку та почніть цю пригоду разом із головним героєм. 

Ви маєте відчути всю атмосферу, та максимально включити вашу фантазію, і тоді ви будете у вічно гарному настрої, а руки самі будуть братись за цю книгу, навіть якщо ви її прочитали не один раз.

Я бажаю вам приємного читання та хорошого настрою!

1

(Перша зустріч) 

«Тьфу, тьфу, що за нах? Га? Пір’я?»- це були перші мої слова на ранок після дня який я навіть не пам’ятаю. Моє тіло все заніміло, але між ніг все одно відчувається ранковий стоячок. От тільки я прокинувся прикутий до ліжка, і таке враження ніби я лежав в гробниці фараона понад десять років. Я відчував лише кінчики своїх пальців, і то вони нервово поколювали і я відчував як вони зараз лопнуть. «Так, що вчора сталось? Чому я прикутий до ліжка якимось пір’ям і що це за відчуття? Щось впирається в моє ліве плече, щось м’яке та неймовірне приємне.»- подумав я про себе та вирішив зробити свій перший рух в напрямку цього м’якого та чудового, наче мамині обійми витвору мистецтва. Я простягнув свою право руку та уперся в щось неймовірно тендітне .Поки я це робирав на дотик, то наткнувся на якусь нерівність. Ця нерівність була така м’яка, приємна і водночас жорстка. Я почав стискати та крутити це пальцями; закрив очі, бо ще не міг зрозуміти що взагалі навколо мене твориться і очі так боліли, що ніби повилітають із орбіт і приземляться прямо на сковорідку, яка з залюбки перетворить їх на однорідну масу. Через десять хвилин розпізнавання м’якого шедевра я почув тихенькі стони та щось крапнуло мені на лоба. Я спочатку подумав що це мені ввижається, але через дві такі краплі розплющив очі та побачив це… Перед мною постала дуже цікава, та неймовірно дивна картина. В моїй правій руці були груди третього розміру, а наді мною дівчина яка почервонівши почала плакати, чи то від сорому чи то від збудження не ясно. Я в мить налився червоним кольором, але продовжував робити рухи правою рукою які робив і до розплющення очей. «Що робити? В моєму ліжку, лежить дівчина із третім розміром грудей, яка плаче не зрозуміло від чого… я можу зараз підірватись, але я себе позбавлю цього прекрасного відчуття молочних залоз… мабуть варто підірватись з ліжка, все таки це дівчина, принаймні зверху так точно. Бля, бля… ладно хєр з ним підірвусь з ліжка»- подумав я та зібрав всі свої сили в кулак щоб відірватись від цього блаженства. Раз, два, три і я вже стою на килимку щоб вона перестала плакати. Та тільки я зліз то відчув якийсь холодок на рівні паху. Я повільно опустив очі  туди та побачив свого удава. Мені різко стало соромно і я поспішив вдягатись, але почув від неї таку фразу: «Ти куди, ми вже закінчили?»- на що я про себе подумав «Якщо у нас щось було, то це явно була невдача, бо тільки справжній лох не може запам’ятати таку подію як поїбульки із… хто вона? Розберусь потім, зараз треба бігти в душ»

    Важко сказати що зараз сталось, і як я взагалі до цього докотився? Чорт, нічого не пам’ятаю, єдиний вихід спитати у неї, але я навіть не знаю хто, чи що воно таке, але груди звісно гарні. Вона дівчина, це сто відсотків, але хіба у дівчат бувають крила? Чи це може глюки від десятигодинного сеансу кіберцентру? Вона більше змахує на якогось ельфа, чи може янгола, але скоріш за все це просто костюм який вона забула зняти. Добре, це я вирішив, залишилось тепер вирішити якого вона опинилась у мене вдома, ще й у мене в ліжку. Поки я мився в мою голову приходило неймовірно багато думок та можливих теорій, починаючи : вона просто напилась та переплутала будинки, та закінчуючи- це я замовив повію поки був п’яним. Я вийшов із душа та почав ретельно витирати воду з ніг, рук, та моїх ідеально поголених яєць, але мабуть було варто спочатку помити голову, а потім вже свій витвір мистецтва витирати… «ай все рівно, моє ж тіло все таки»- подумав я та продовжив свої дії. Після того як зайву воду було ліквідовано, я глянув на себе в дзеркало та трохи віджахнувся. Я побачив не себе , а якогось монстра, але після того як придивився то все таки зрозумів що це моя така жахлива фізіономія. Під очима були мішки, погляд був важким, а волосся яке в ідеалі мало зачісуватись назад і прийняти красиву форму, весь час падало на око, що ледь не заставило мене його зрізати. Я все ще стояв в одних трусах перед дзеркалом, приводив себе в порядок та неочікуванно відчув запах яєчні. Спершу я не повірив, що це був дійсно запах смачного сніданку, але коли принюхався то вже не сумнівався в своєму аналізі. 

    В цей час на кухні стояла дівчина на ім’я Амароторікікі. Її блакитне коротке волосся, яке мало виглад повної дрсконалості було таким , що кожна дівчина позаздрила б. Тоненькі ніжки  та шорти які були лише на три сантиметра нижче чоловічого оргазму. Сорочка хоч і була чоловічою, але через її третій  розмір вона діставала до половини живота. А очі мали світло золотий  колір, та вони могли зачарувати навіть самого твердого та міцного чоловіка. Вона тримала в правій руці сковорідку та смажила яйця, і якимось неймовірним чином одночасно готували бутерброди та чай. Вона переминалась із ноги на ногу ніби щось витанцьовуючи та тихенько щось наспівувала. Поки переляканий хлопчина був в душі, вона перерила всі його речі та знайшла якусь гумову довгу штуку. Вона спочатку нічого не зрозуміла, плюс вона пахла полуницею, але потім вона знайшла куди його приткнути. Вона натягнула його на маленьку раковину, набрала води та почала там мити овочі. «Це мабуть для того, щоб було легше їх чистити»- подумала вона. Тож поки її кавалер випускав пар в душі, вона приготувала сніданок та сіла з стіл в очікуванні хлопця.