Моя душа

Розділ 1.

Війна...яке ж страшне це слово,
скільки життів забрала вже вона,
той досі, нікому не відомо.
Ламає все під устрій свій,
Та й робить, все, як їй там треба,
а ми лиш просим порятунок з неба.

Лунає звук тривоги, за ним вже й гімн звучить,
до нас через усі кордони,
воїн на щиті мчить.
Його везуть додому,
щоб хоча б його тіло,
не відчувало більше того болю.
А вдома так чекають всі на нього,
хоч знаю, що останній раз побачать,
Ніколи, ворогу, вони цього не пробачать.

Антоніна Щітко

Подобається

#2023 в Різне
#482 в Поезія

У тексті є: сім'я, душевні вірші, кохання і породьба та протистояння

Відредаговано: 10.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись