Моя душа

Розділ 1.

В житті буває різне,
буває важко, буває й слізно.
Та головне, що разом, не нарізно.
Зустрілись ми з тобою восени,
тоді вже листя падало,
й каштани давно відцвіли.
Воду ставкову, туман покрив собою,
а я раділа, що зустрілась із тобою.
Часом невпевнено поглядала в твої очі,
а потім снилися вони мені щоночі.
Твоя щирість й доброта,
підкупила мене сповна.
Теплота душі, 
зігрівала мене й,  у осінні вечори,
вже навіть тоді, ми були не окремо,
не ділились, на я і ти...
Ми стали одним цілим,
в той осінній час,
коли й каштани вже відцвіли.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше