Моя душа

Розділ 1.

Коли в душі болить, 
а в грудях сильно ниє.
Згадай усе, про що мовчиш,
відкрий новії двері.
Хоча й дорога, та нова, 
буває не проста,
і хочеться кричати, 
де коли із болю,
то пам'ятай:
Ніхто уклад твій не запам'ятає,
і пам'ятник, ще при житті ніхто не мав,
можливо потім, зрозумієш, 
коли про це згадаєш.

Та зараз доля істини проста.
Ніхто з нас у житті ,
не є мастак чи досконалий,
а хтось бува шукає істину в словах єдину.
Але ж сміється, з кожного, у спину - доля.
І каже нам: А ти живи-живи для когось,
думаєш, ти один, такий, єдиний,
а в іншого уже не так....
І хоч живете ви по-різному 
і в кожного не легкий свій шлях,
та кінець усіх у нас, і вас - простий,
німий, не стоголосий,
жити в старості скільки Бог нам дасть,
та скільки, хто за нас іще попросить.

Тому живи ДЛЯ СЕБЕ зараз,
бо потім й не спитають,
чи допомагав, кому,
бо дехто й не згадає.
І навіть коли вже день та час твій догорає,
живи-живи, 
бо більше часу для тебе вже немає.

Дихай на повні груди,
бо так як зараз,
ніколи вже не буде!

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше