Ох якою ж я була раніше,
очі мов полум'я світилися , гріли.
А зараз ніби мене брилою, до землі прибили.
Раніше губились слова, від почуттів,
сьогодні ж намертво закрилися від відчуттів.
Сьогодні дивлюся назад і жалію,
щоб бути такою вже більш не зусую,
що бути щасливою більше не зможу,
тоді я обіймаю синочка, сильно-сильно,
і кажу: Заради тебе, я хочу.
Я хочу стати щасливою,
радіти усьому,
і не відчувати туги, болю, ярма і відчаю лихого
Відредаговано: 10.12.2024