Пишу для себе,
не для покоління,
можливо не так натхненно, але чуттєво,
Пишу тоді коли ламає кригу серце,
коли чарівна муза забігає в душу.
Тоді ніби море, покриває сушу.
Так швидко на емоціях пишу,
хоч трохи та після себе віршів залишу.
І запишу, отут в куточку вірша мого німого,
не хочу бачити лихого,
не хочу чути критики я від чужого,
цураюся всього не мого,
лечу до свого, рідного, та такого духовного,
гнітючого нового.
Відриваю життя для утіх,
хай буде мир для нас, для всіх.❤️
Відредаговано: 10.12.2024