Моя душа
Розділ 1.
Тату, таточку, татусю,
ти для мене дорогий,
тобою вже не один рік горджуся
і на ці слова я не полінюся.
Знаю, тобі важко,
бо ж ворог не далеко, зачаївся.
Але ти сильний,
вірю зможеш ти усе пройти,
і одного дня, постукаєш, до нас додому,
і на зустріч буде бігти твій онук,
і кричатиме: "Дідусю, ти тут?"
Його обіймеш сильно і так тепло,
що розійдеться темінь,
що ще на початку війни скресла.
Візьмеш, його ти на коліна,
і розповіси, скільки пройшов ...
Скільки місць чарівних ,
на нашій Україні бачив.
А про те, що розповідати буде важко,
то ти йому скажеш: "Все добре, Петрику,!
Ось бачиш черемха біля дому,
а на ставку причаївся окунь, щука, й рак..
Ти будеш говорити про усе,
тільки найважче буде даватися...
спомин про схід,
як ви разом з хлопцями ходили в похід.
Змахнеш сльозу зрадливу з ока,
і скажеш, онуку, щоб не жив однобоко.
Щоб не зазнав він тої біди,
коли треба в бій іти.
Ми любимо тебе татусю і дідусю,
чекаємо на зустріч із тобою,
і онук твій біля мене,
каже очима:
"Дідусю, я тебе діждуся.
І хоча маленький, але також горджуся!".
Відредаговано: 10.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
