Моя душа
Розділ 1.
Я хочу туди, де дитинства щасливі миті,
ще злобою дорослості не вмиті.
Туди ще живі всі, ті хто нині, живуть в серці,
туди де мама кличе на вечерю,
туди де, з сіна, з піснею йдемо сім'єю,
туди де теплі вечори,
і такі затишні хатинки у сусідів,
туди де завжди усмішка є на обличчі,
туди де люблять всі тебе й не нищать,
туди де живі, ще бабусі і дідусь,
туди куди, я кожен вечір рвусь,
так хочу знову стати дитиною.
Погратися і навіть побитися з братом,
обійняти і притулися до мами з татом.
Не хочу бути дорослою,
я втомилась.
А може ще й жити не навчилась.
Вже маю сина, сама я стала мама,
а душі відкрилась сильна рана.
Не готова, я бути дорослою,
хочу до себе, до свого села.
Хочу усмішок за столом,
пісень і танців до упаду,
та навіть питань: Коли вже заміж...?
Я хочу всього,
бо хочу бути живою,
я хочу жити,
а не за минулим плакати й тужити.
Відредаговано: 10.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
