Змінюю все, ламаю кордони,
хочу чим швидше, здається звикаю.
Голову так закладаю в пісок,
ще трошки і я натисну на курок.
Вистріл в повітря, так жадно хапаю ротом,
вся біль виходить з потом.
Чіпляюсь за душу, я знаю, що можу,
і Бога вночі так сильно благаю.
Я зможу, я сильна,
пройду, не закриюсь,
дорогу для сина з надією стріну,
і пройду, хоч і важко, пройду і крізь стіни,
тебе, я мій сокіл, доведу до мотиву,
у тебе буде щасливе життя, без упину.
Відредаговано: 10.12.2024