Моя душа
Розділ 1.
Чому так? Чому це все стається з нами?
Чому так повернувся до України шлях?
Чому усе у нас іде не влад?
Чому так мають горювати батьки за своїми синами?
Чому це все , чекало саме нас із вами?
Чому світ став перекошеним, догори ногами?
Чому не чує ворог сліз?
Чому він вершить свою справу?
Чому смерть ходить поруч з нами, солдатами, з вкраїнськими синами?
Не так ми маєм жити,
ой не так...
Сумує Україна,
Кров'ю вмиваються наші міста...
Схилили голови, всі ті, хто щиро молять,
звівши вгору руки в молитві святій,
щиро молять, просячи миру,
просять за рідних, кого батьки зростили.
Не хочуть дітей хоронити в могилу.
Чому батьки хоронять своїх дітей?
Чому прийшла війна до нас?
У чому є причина?
Чому нас розлучають з рідними людьми?
Чому так ворог знову нас плюндрує?
Хіба ж молитву нашу, він не чує?
Так ні, бо ж не для нього святість ця.
Лукава жде його розправа,
за всіх хто у бою поліг не марно,
така нажаль у світі правда...
Хто сильно вірить й просить,
той і біжить в бою воювати вправно.
Всі на своїх місцях кордони боронять,
і слова лишнього незронять.
Ідуть вперед, солдати,
щоб мир прийшов до нас, до хати.
Ми хочемо влади української,
без московської палати.
За всі щасливі миті,
за усмішки на обличчі у дітей,
за ласку від батьків,
за захист від ворогів,
доземно дякуєм, тобі солдате!
Чекає миру ждем на чудо,
ми молимось і знаєм,
воно ще трохи й точно буде.
Відредаговано: 16.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
