Лист осінній пожовк і зник,
забираючи з собою спокій.
Прийшов холод у домівки до людей,
поневолюючи всіх до знемоги:
"Ми чекаємо усі перемоги".
Обнадіюють всі з різного фронту,
кажучи : Ми всі тримаємо оборону ".
Перекриті шляхи для відходу,
Марно ворог протоптує тут свою дорогу.
Плаче донечка, чекаючи тата -
а сестра, чекаючи на брата.
Поневолює війна, думки сивочолої мами,
гірко зітхає в хатині тато,
кожен куточок України смутком пройнятий.
Вже й не смакує - кутя,
не веселять колядки під вікном,
закутані всі думки, війною,
пройняті смутком й тугою міцною.
Ще трохи і прийде перемога,
і відійде від нас, пересторога,
прийдуть додому всі кого, ми так чекаємо,
і у сні своєму уявляємо.
Прийдуть усі, хто й полягли ,
бо всіх чекаємо з війни,
бо всі були чиїсь сини,
робили вони усе, що могли,
від початку гіркої біди.
Відредаговано: 10.12.2024