Сиджу я вдома і сумую,
незнаю чи хтось мене почує,
але моя душа на місці не ночує.
Стріляє в пошуках надії,
що можливо на неї чекає подія.
Хочу знову дитиною стати,
щоб стрибати, сміятися і усіх звеселяти.
Я хочу гратися, й не думати,
що вже доросла,
я хочу санами з гірки з'їжджати,
і не думати, що може про це хтось щось сказати.
Я хочу співати й кричати на увесь голос,
щоб на подвір'ї, усі сусіди знали,
ми весело живемо, й нікого не зневажаєм.
Відредаговано: 16.03.2024