Моя душа

Розділ 1.

Недоторкана ніч,
доторкнулась до мого плеча.
Я стискаю край подолу плаття,
в себе в снах, я ще молоде дівча.
Так ніжно й бережно бере мене до себе відчай,
розносить по душі, свій запах чай,
Боже, тільки нас не розлучай.
Скажу, собі, тодішній,
забудь свій досвід, він не буде вічний.

Подивлюся в очі, собі незрівняній,
все наше життя проходить у порівнянні.
Доторкнуся, до свого волосся,
все життя проходить повз,
мов: "А мені здалося..."
Нехай ручай життя, ніколи не згасає,
моя дівчинко, ніколи не пий холодного чаю.
І тільки ми вдвох знаємо, що це означає.

Антоніна Щітко

Подобається

#1175 в Різне
#238 в Поезія

У тексті є: сім'я, душевні вірші, кохання і породьба та протистояння

Відредаговано: 16.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись