Боляче... Схопило за живе..
В душі моїй так гірко б'ється серце,
не знаю, чи воно, ось це, переживе.
Воно так, боляче, рветься із душі...
Розділяючи життя на до і після.
Відлунням рветься мрія,
і хочеться старатися, поки жевріє ще надія.
Я так люблю, гуляти полем,
не люблю вдома заливатися горем.
До мене діти ручки радісно підставляють,
і все частіше, я сама себе питаю:
Невже це все, я вже дійшла до піку,
і бачу посмішку свого я чоловіка,
і щиро сяють сина оченята,
удома спокійно,
вся сім'я, зібралась біля хати.
Я знов не знаю, чого ще хочу чекати.
Відредаговано: 10.12.2024