Моя душа

Розділ 1.

Не судіть, ви людину по нації,
яка різниця звідки вона!?
Що це за плювок миру у прострацію* !?
Що це за кивок зневаги, 
пута у словесних кайданах?
Хто дав вам право, насміхатися з людини?
Яка різниця до якої він належить родини?
Яка різниця хто він чи вона?
Нехай буде румун, болгарин чи навіть турок,
Чи ром, який сховався в закуток?
Можливо він з Лемківщини чи Гуцульщини,
яка різниця, перш за все він є людина!
Не потрібно різнити усіх за говором,
І ставити себе над усіма,
бо той гуцул, може в сто разів сильніше,
працювати, що є мочі,
показати, що сила його , це його рука.
Бо руки в нього й справді золоті,
натомлені, трудящі й працьовиті.
Бо він працює так, 
що ворог, про свої слова жалкує.
Працює важко, і старається робити вигляд, що нікого він зараз не чує.
Хоча й в душі образа вирує.
Накоплюється біль, і хочеться дати відкоша,
але не така у нас душа.
Всі ті, хто насміхається з мене та моєї нації,
ви, швидше за все зробили помилку у навігації.
Адже ви, точно не люди, 
бо так знущатися над іншими людина не буде.
Як хочу більше не чути насмішок,
гуцул чи гуцулка, горіх чи горішок,
фальшиві ваші слова,
і очі дивляться брехливо,
не навчили батьки вас добра,
воно не знайдеться саме у вас, як диво.
Я знаю, прийде, той час, воно повернеться
й до вас.
Відчуєте й ви, гнітючий цей сказ.

*втомлена нервова система


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше