https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1697889069_63.png
Моя душа
Розділ 1.
Міняється час, догорає наша свічка.
Пламеніє душа, рветься як тоненька стрічка.
Бинтуємо серце, залічуємо душу,
Натружено чекаємо кінця,
Калічимо себе, дивимося в небуття.
Плачемо надривно в подушку,
Сміємось ми через не можу,
Хочемо щастя, чекаємо на поміч Божу.
Сміються очі та плаче душа,
стріляють мов бритва, гнітючі слова,
Нехай словесна перепалка зникне,
Бравада* голову підніме,
хай ворог сам від дій своїх загине,
колючість слів своїх відчує,
і злість свою у милість закарбує.
Бравада* - удавана сміливість.
Відредаговано: 10.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
