Моя душа

Розділ 1.

Дощовими вулицями Львова
ми будемо гуляти знову й знову.
Вуличками з кави, 
дотягнуся до мами,
За будинками із левами,
відчую себе королевою.

Наповниться пахощами тіло,
осінніми стрічаннями й надіями
за ними й ніжні мрії мої  туди відлетіли .

Огорнемося любов'ю німою,
Мандруючи тут під руки з тобою.

Кохаю цей Львів до нестями,
нестримно насолоджуючись 
миттєвостями і снами,- 
пригорнуся до сина, своїми думками.

Пройдуся вздовж вулиці Грушевського,
знайду в кав'ярні чай із м'ятою,
відчую себе на місці я, 
не буду збагачувати пам'ять сум'яттями.
Почую вкінці вулиці співи,
цікаву мелодію гітари.
Побачу закохану пару,
загорнуту в ніжні заграви.

Розгорну плащ-палатку,
накину на плечі, 
зберу всі мрії в достатку,
знову думаючи: 
Головне, що всі мої рідні в порядку ...

Перейду через вулицю в парк,
перегорну життєву сторінку із втрат.
Люблю свою життєву мандрівку,
Радію, що сюди мене переправив синьо-жовтий птах,
який повернув мене на львівську бруківку.
І сказав: Ти ще прийде сюди не раз,
гуляючи дощовими вулицями раз і враз....




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше