Моя душа

Розділ 1.

А осінь засипало снігом,
підморгує грудень здаля,
вже віхола полем гуляє,
іде снігова мішура.
Весь одяг, готується в шафі,
малеча біжить до вікна,
дорослі, також хочуть до речі,
зіграти в сніжки залюбки.

Закутує вулиці снігом, 
моргають нічні ліхтарі,
сьогодні ми всі  повернулися 
в щасливі шкільні ті, роки
хоча і дорослі вже, і навіть батьки.

Радіємо снігу всі ми,
й в сніжки бавитись хочемо теж.
Будуємо вежі із снігу,
прощаємось з осінню ми.

Й так щиро, ми просимо Бога:
"Зроби, щоб не було війни.
Щоб кожен військовий вернувся 
живим і здоровим з війни.
Ми хочемо бачити зиму,
українську й щасливу.
Просимо, тебе, від біди нас зберегти".

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше