Моя душа

Розділ 1.

Порошить все зима,
прокладає сум у серце.
Проходить трохи далі,
і ось закопує кігті, у наше тільце.
Силуються тут двоє,
ідуть наперекір усьому,
ламаючи себе, і геть забувши про втому.
Дивляться один одному у вічі,
й розуміють все без слів, в погляді німому.
Це я, це ти, і полум'я кохання ще горить,
ще трохи і весна для нас настане,
а там і крила розправить сімейний птах
і полетить у вись,
зносячи все на крилах,
не падаючи каменем униз.

Антоніна Щітко

Подобається

#1263 в Різне
#244 в Поезія

У тексті є: сім'я, душевні вірші, кохання і породьба та протистояння

Відредаговано: 16.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись