Хвилина смуток, хвилею несеться по життю,
Міняє ніч на день наш вкладений життєвий час,
розноситься печаль,
і молотком б'є в спину,
я знову тут, сама, в печалі знов ламаю свої крила.
Привіт, таке бажане, доросле життя.
Де знову , я, та наївна одиначка,
шукаюча щастя,
просяча в Бога і людей
ключів від укладеного сімейного вогника,
запаленого щастям.
Відредаговано: 10.12.2024