Моя душа
Розділ 1.
Якби знову стати дитиною
та лягти в батьківські обійми.
Я б на крилах до них полетіла,
обганяючи навіть вітер.
Вискочила б на коліна
І так щиро, як можуть, тільки діти
обіймала б так сильно
та відчувала себе більш надійно.
Адже хто ще так може щиро,
показати тобі, свою любов?!
Тільки мама і тато, звісно,
які кожен день демонструють її знову й знов.
Її ми бачимо у вчинках, в емоціях щирих,
в думках.
Та навіть в натружених руках,
якими все старанно роблять для нас.
Підтримка, підтримка, підтримка
Вона й через роки
дає силу, наснагу й терпіння - іти
не зважаючи на тривогу й погоду
на людей і обставини всі...
на життєві шляхи на тривоги
коли здоровий чи хворий ти ...
Як же ж хочеться зараз,
коли вже й дорослі ми
від усього вже ЇХ берегти.
І турботу свою проявляти.
По житті, рука в руку йти.
- Мамо, тато , дякую Вам за підтримку,
я завжди буду її,
в серці своєму щиро, нести.
І коли й ті тривоги прийдуть
зможу гордо я їх пронести.
І старатися добро проявляти
в своїх дітях, а у ваших онуках
оберігаючи вже їх від біди..!
Бо так мене навчили, мама й тато
усе цінити й долати різні шляхи.
Відредаговано: 16.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
