Моя душа
Розділ 1.
Тільки поглянь, як гордо
відносить птаха крилами удаль, -
нашу любов,
відчутно віддаляється тихе: "Прощай...".
Так хочеться звернутись до небес
щоб темінь над нашим домом
нарешті зчез.
І той хто приносить в наш будинок розбрат
щоб він зник, розтворився,
нехай це буде просто - чудо із чудес.
Хтось скаже, що не існує
дива чи ворожіння,
А як іще назвати, те везіння,
Коли у матері і батька народиться дитина:
Малесенька принцеса чи такий дорослий вже мужчина!?
Коли летить ракета над тобою,
аж раптом Бог забрав її
і чуємо ми тільки луною!?..
Відчутно біль там точиться у серці
Душа наполовину рветься, мнеться.
Поки на сході України, війна,
все шириться й несеться.
Коли вночі ти чуєш крах,
і тебе вже не вперше охоплює жах.
Ну як ж воно так!?
Ми справимось з усім,
на те вже є своя причина
вона для нас усіх, єдина.
Нехай закінчиться війна,
збереться вся родина.
Щоб більше не боялася,
я виховувати свого сина,
бо не проходить навіть й дня,
щоб я не хвилювалася
а де ж зростає моя дитина.
Чому має боятися наше дитя?
Молитва вже несеться з вуст
Стрибає серце вгору вниз
Нехай понесе відповідальність винний за свій каприз,
за те, що він хотів, щоб ми спустилися всі вниз.
Та ж ні, ніяк
Тепер від нього залишиться тільки кістяк
Згорівший вщент,
Піднесений собою до небес
фольклорний кривдник,
злобний гедзь,
ще трохи і прийде його кінець.
Відредаговано: 16.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
