Люблю і часто уночі я мрію,
шукаю правду,
вірю в краще
чуєш вірю.
У сні гуляю в полі й понад тином.
Тарую шлях, пришвидшую свій хід.
Там за ворітьми,
напевно буде чекати мене мій чоловік.
Не спокій зародився в мене в серці,
Серпневий вереск, смак солодких слив,
Спустошує знов душу,
тікає понад хмарами удаль мій спокій,
чекаю на продовження...
щасливого.. сімейного... життя.
Ідилія, що скажеш, ще
прийшло й до мене каяття,
а разом з ним випробування для життя.
Я більше не дитя,
а сильна жінка,
яка у собі носить друге вже життя,
продовження людського роду,
продовження щасливого шлюбу та сімейного життя.
Відредаговано: 10.12.2024