Моя душа
Розділ 1.
Як хочеться знову дихати на повні груди.
Коли вже серце не болить,
не рветься.
Коли думка, моя тут і нікуди не несеться.
Я спрагло вірю в справедливість,
в закон природи, підлості й життя.
Коли в душі відлунням б'ється гордість
немає більше сліз, лиш каяття.
Не треба мені такого життя,
живу тільки для тебе, сину,
ти сенс мого буття.
Як хочеться зірвати з усіх маску,
і подивитись хто є хто.
Не вірю більше в казку,
і не чекаю ласки.
Відбій усьому спраглому й новому.
Життя летить, пришвидшує політ
Чомусь без мене,
а мене так боляче кидає на лід.
Я рвуся на частини,
допоможи, мені Господи.
Я вірю в тебе,
прости мене,
адже ти стільки вже зробив для мене.
Не варта, я твого прощення,
я грішна Господи,
прости мене,
прошу крізь сльози.
Дай, помочі, мені,
дай сил і витримки.
Свого ти дай мені терпіння,
верни прошу моє везіння.
Так важко стало жити.
Свідомо йду на каяття.
Своє життя продовжу я в дитині,
немає віри більше ні до кого.
Живу я заради, свого чада,
бо лише з ним, я знову стану рада.
Відредаговано: 10.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
