Моя душа

Розділ 1. Хто я?

Я - мама, жінка, дружина, донька і сестра..
Для чого зараз усі ці слова!?
Так важко лягають на аркуш слова,
ці стислі іменники, оскомини, гірка мана.
Я граю цю роль, не озираючись довкола,
хоча від цього стаю я не я,
я стаю квола.
Гнітюча біль розриває душу мою:
"Чому стільки днів в омані живу!?"

Струшую біль, і знову стараюсь, 
навпомацки йду,
шукаючи важко долю свою.
Не бачачи гнів, зриваючись з середини,
б'юся з самою собою. 
Стираюся в пил,
тікаю в незнання
шукаючи німе прощання.

Як хочу вже спокою,
волі й любові. 
Так важко, переживати це все,
прямо до болю.

Люблю тебе, дівчинко,
Чуєш, не плач,
Увесь цей дурман, відійде від тебе,
ще заграє веселу пісню для тебе сурмач.
Ти зможеш, ти сильна,
іди до мети ,
й себе не забудь, бережи.
Не дай себе зламати, 
йди вперед, через біль,
через втому,
тому що ти усе можеш,
все заради щасливого дому,
щасливого життя і дитинства твоїх дітей.

Ти - впораєшся, зможеш, - ІДИ!, 
доведи в першу чергу собі,
що ти зможеш до мети дійти.
Іди вперед, не озирайся назад,
Бо життя не буває без втрат.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше