Я пам'ятаю своє дитинство — воно було тяжким. Я пройшов цей шлях через неабиякі труднощі. Зараз я військовий, і мені не потрібна популярність, я не прагну бути зіркою. Я просто хочу жити там, де не будуть стріляти. Там, де на мене не будуть тикати пальцем, мовляв, я чогось не вартий.
Я просто хочу бути корисним. Можливо, я така людина за своєю природою, а можливо, мені просто бракувало уваги в дитинстві. Моє єдине бажання — бути громадянином своєї вільної та незалежної країни, щоб ніхто чужий не зазіхав на нашу землю. Я вірю, що у мене вистачить сил її захистити.
Я пам’ятаю слова Ліни Костенко: «А й правда, крилатим ґрунту не треба... Людина нібито не літає... а крила має». Я думаю, це правда. Люди повинні зрозуміти: ти маєш усвідомлювати, що ти робиш і чого прагнеш досягти у цьому житті. А якщо хтось вважає, що я чогось не розумію — нехай буде так. У кожного своя правда, але моя — у цьому захисті й у цій землі.
Відредаговано: 24.02.2026