ІV

Кілька побачень плавно перетекли у ліжко. Одного вечора Делі вкотре вирішила залишитись у Рена. Вони лежали на ліжку під сірою тонкою ковдрою, Рен нависав над лежачою на спині Делі, підперши голову однією рукою, а іншою досі пестячи її шию, груди, живіт і... 
Загалом, насолоджувались компанією одне одного та тихо перешіптувались, готуючи одне одного до наступного раунду брудними фразочками. Чоловік нахилився нижче, проводячи легку доріжку з поцілунків від її підборіддя до ключиць. Далі дійшов до вушка, прикусивши мочку, викликав нове тремтіння у Делі, що прокотилось її тілом і приємною тяжкістю осіло внизу живота. 
– Знаєш про що я думаю? – прошепотів цей змій-спокусник, обпаливши її вушко своїм гарячим подихом. 
– М-м-м? – важко їй було зосередитись на його словах, коли чоловіча рука так безсоромно блукала її тілом, спускаючись все нижче, а губи та зуби терзали шию. Він знову навис над вухом. 
– Я хочу аби ти завжди була моєю, лише моєю, – він відірвався від її мочки, потягнувши її зубами та зірвавши з губ жінки глибокий стогін, який він одразу випив поцілунком. Нарешті серйозно поглянув у осоловілі від збудження очі. – Ти вийдеш за мене? 
Її погляд знову набрався свідомості, Делі, здається, навіть дихати перестала, тонучи у вирі ніжності, яку випромінюють його темні очі. А він терпляче чекав. 
Звабливі та такі солодкі губи, розтягнулись у щасливій усмішці та тихо прошепотіли «так». Рен одразу ж накинувся на них, забираючи в неї і в себе увесь кисень, випиваючи його до дна, змушуючи голову крутитись в щасливому сп’янілому шалі. Коли вже і рука Делі почала потрохи дражнити чоловіка, він її несподівано зупинив, перехилився через неї, відкрив шухлядку приліжкової тумбочки і дістав звідти оксамитову коробочку, а з неї скромну, але неймовірно гарну, каблучку. 
– Дозвольте? – Делі подала йому руку, на яку він ніжно вдягнув символ свого кохання. 
– Кохаю тебе, – прошепотів у самі губи і вони знову розчинились одне в одному.