Фенрір - кому не варто попадатись на зуб

[Фенрір, або вовк-Фенрір (Fenrisulfr) — у скандинавській міфології страхітливий вовк, дитина Локі та йотунки Анґрбоди. Фенрір був ув'язнений Богами, але в кінці світу він скине пута та в час Раґнароку пожере Одіна. Після цього його заб'є син Одіна, Відар, котрий або вразить вовка мечем у серце, або роздере його пащу (різні джерела подають різні версії).

Довідавшись із пророцтва вьольви та від Вафтрудніра, що діти Локі та Анґрбоди є небезпечними для Богів, Одін скинув Йормунґанда в море, що оточує Мідґард, Хель - в підземний світ Хельхейм, а вовк ріс серед Асів. Тільки Тюр наважувався годувати монстра. Занепокоєні зростаючою силою вовка та пророцтвами про своє знищення, боги спробували зв'язати чудовисько].

Ну і далі вже про трагічну історію полону Фенріра, відкушування руки Тюра і так далі... Ось цей тезис найпростіше зустріти в Інтернеті. Не бажаю зупинятись на всій оригінальній історії Великого Вовка, бо навіть для символічного та архетипічного ряду оповідка про Фенріра звучить дико. Типу діти Локі і Ангборди усі були небезпечні, їх піддали остракізму, а величезного вовка лишили в Асгарді? Логіка тягне на рівень людей, але ніяк не Богів.

Звіробоги, якими є Фенрір та Йормунгандр, навряд можуть бути створені (радше виникли та еволюціонували, поглинаючи певні типи енергії), а Хель, що є повноцінною Богинею, навряд взагалі може бути "донькою" Локі, рівного собі за статусом, бо він теж Божество, і гігантки, що є масштабною сутністю, можливо - молодшим божеством, але ніяк не тією, що може створити Богиню. Ну, ви ж розумієте, що "народжувати дітей" Богам неможливо і у них нема таких стосунків, як у людей. Саме тому міфологеми Скандинавії видаються мені найбільше спотвореними людськими баченнями.

Повертаючись до Фенріра, вже розуміємо, що це - повноцінний звіробог, що владарює у тому числі над тотемами всіх видів вовків та похідних від них підвидів, рядів та сімейств. Має у собі, окрім тваринної, яскраво проявлену деструктивну складову, імовірно здатний спричиняти підвищення ентропії (руйнування), якщо перебуватиме коло матеріального світу. Вовки - санітари лісу, бо скорочують поголів'я гризунів, регулюючи екосистему, полюють на слабких хворих і навіть недавно померлих тварин, здатні переварювати не дуже якісне м'ясо - отже, мають потужний супротив до некротики.

Вочевидь, Фенрір, як і Гарм, молодше звіробожество, яке знаходиться в ієрархії підпорядкування тотему пращура-вовка, у складі резонансів мають некротику, що співпадає зі згадками їх взаємодії із Хелою у міфологемах.

Як бачимо, природу духовних тварин та їх ієрархію зрозуміти нелегко, але можливо, послуговуючись законами звичайної логіки та певними знаннями окультної парадигми.

І так, звіробоги існують. Ви ж знали це, правда? А, може, я і жартую. ;) Втім, не раджу перевіряти, а раптом Фенрір зробить вам фатальний кусь?..