Крампус - персонаж різдвяного фольклору низки європейських країн, антропоморфна істота з рогами, яку описують як «напів-козла, напів-демона», яка в Різдвяні дні карає дітей, що погано себе поводили. Він був повною протилежністю Святому Миколаю, який нагороджував хороший дітей подарунками. Крампус має стосунок до Святого Миколая в таких країнах та регіонах, як Австрія, Баварія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Больцано і в деяких частинах Північної Італії. Походження цієї постаті до кінця не з'ясовано. Деякі фольклористи та антропологи вважають його походження дохристиянським.
У 17-му столітті цей "звір" був включений до християнських зимових святкувань, де Крампус і Святий Миколай існували разом. Його постать збереглась до наших днів. Так, у традиційних парадах і таких святкових подіях, як Krampuslauf (в перекладі "Крампус, біжи"), молодий хлопець переодягався в Крампуса і бігав по вулицях, лякаючи людей. Така церемонія відбувається щорічно в більшості альпійських міст. Проходить свято в ніч з 5 на 6 грудня. Його відзначають в Австрії, Чехії, Угорщини, Словенії, Південній Баварії, північних областях Хорватії та Італії.
Хоча Крампус фігурує в багатьох варіаціях, але більшість з них має ряд спільних ознак. Він покритий волоссям, зазвичай коричневого або чорного кольору, мав розщеплені копита замість рук, роги козла, довгий звисаючий загострений язик та ікла.
Крампус носить ланцюги, що за задумом символізують ув'язнення диявола в традиціях Християнської церкви. Для більш драматичного ефекту він ляскає ланцюгами. На ланцюги іноді вішали дзвони різного розміру. В пізніших язичницьких версіях Крампус носив з собою березові різки, якими він при нагоді бив дітей. Такі різки (нім. ruten) ймовірно мають історію походження з дохристиянських язичницьких обрядів посвяти. В деяких версіях березові гілки замінялися батогом. Іноді Крампуса змальовують із мішком або кошиком за спиною, в якому він забирає поганих дітей аби потопити, з'їсти, або відправити у пекло.
(с) рерайт з Нету
Слід зазначити, що Крампус має схожість із сатиром - козоподібна морда та копита. Сюди ж ми можемо віднести міфічні згадки про Пана (Фавна у римлян) - рогатого бога Античності. В українських традиціях також є "містична коза" в рамка дійства "Водіння Маланки". Кози супроводжують людство вже давно і вчені допускають, що образи козоподібних істот постали у вигляді міфів. Навіть Бафомет має облік козомордого демона, тож зрозуміло, що Крампус став символом жаху та чогось нечестивого.
Неоязичницькі течії відзначають 5-6-го грудня свято Велеса-Мороза. Велес, як відомо, покровитель скотарства, тож деколи його теж зображували із рогами на голові, щоправда не з козячими, а рогами бика. Із впливом християнства лишилась лише згадка про Мороза, а оскільки Велеса іменували часто Дідом, - бо був добрим до людей та вчив їх скотарству, даруючи досвід, як старший в родині, дідусь, - то й вийшов Дід Мороз.
Також побутує переконання, що у Темному Колі Велес стає Навним Князем-Чаклуном, Велесом Кощним, який несе той самий мороз. Через цей нюанс Навного Князя плутають із Кощієм, хоча він - взагалі окрема сутність, та Корочуном, що насправді є назвою періоду Зимового Сонцестояння, коли день укорочується остаточно, поступаючись найдовшій ночі у році. Пікова точка даного періоду сили - 21 грудня. В цей час наступає влада Чорнобога, тож інша назва Корочуна власне Чорнобожжя.
Як бачимо, образ Крампуса, скоріш за все, вельми збірний і, так чи інак, пов'язаний із деструктивними силами природи, тому має негативний відтінок, виступаючи уособленням лихої холодної зимової ночі, коли можна вийти у сніговії і не повернутись. Це було нерідко у часи відсутності великих міст та домівок зі штучним освітленням.
Припускаємо, що Крампус - щось із розряду дійсно давніх міфічних узагальнень, аніж окрема сутність.
(с) моє резюме