Кіт Баюн - кітик, якого не варто злити

Даний матеріал є окремо у книзі "Колискова баюна", але вважаю за потрібне зберегти його і в довіднику


Кіт Баюн чи коти-баюни?

Знайти однозначний погляд на цього загадкового кота у дослідників фольклору нелегко. Є думка, що цього кота створив сам Велес, коли у нього миші хліб поїли. Бог на них розгнівався і кинув у сірих гризунів рукавицею, а вона перетворилася на кота. Тварина вийшла волелюбна і з непростим характером. Баюн волів жити в затишних місцях і полював на подорожніх вельми цікавим способом.

Він сидів на залізному стовпі і коли жертва наближалася, Баюн починав муркати і заговорювати подорожнього. Коли людина засинала, кіт на неї нападав і з’їдав. Саме за вміння розмовляти його і прозвали Баюн. Слово "баюн" означає «говорун, оповідач, ритор», від дієслова баяти — «розповідати, говорити». У значенні заколисувати – присипляти.

У давнину вважалося, що зловити цього кота - справа досить ризикована, адже у нього були залізні кігті та зуби. Та й за версту від співу кота починає сильно хилити в сон. Але якщо людина зуміє зловити Баюна, кіт вилікує її від хвороб і бід своїм нявчанням і казками. Саме тому кіт був бажаною здобиччю для царів, чаклунів та інших товаришів, які бажали жити як можна довше.

Існує кілька оповідей, в яких Баюн згадується в якості помічника Баби-Яги. Кіт не тільки розповідав своїй господині всі новини, але і допомагав вести господарство.

У будь-якому випадку Баюн в міфології ніколи не був виключно негативним персонажем. Якщо головний герой проходив випробування і знаходив спільну мову з цим чарівним звіром, то його чекала удача.

(с) рерайт з Нету

Також існує  твердження, що даний кіт є квазіфольклорним персонажем, який ніби-то являє собою збірний образ різних міфічних котів. Більшість дослідників схильні вважати, що Баюн - виключно російський персонаж, та у гуцульських селах досі можна почути вираз "кіт баїть" (тобто мурчить або нявкає з певною інтонацією). Можна багато сперечатись, але так чи інак, духи у вигляді котовидних істот існують й у нашому рідному духовному каналі. І їх - не один кітик, а ціла зграя. Щоправда, є в неї неоднозначний лідер - дуже об'ємна сутність, що може претендувати на старшого духа. Має некротичо-хаотичну природу, можливо пройшла акт добровільної трансформації з тотемного духа свійського кота.

Інші ж коти мають некротичну елементальну (себто стихійного походження) основу, здатні до поглинання життєвої та духовної енергії і високі навички впливу на мозок людисьок. Саме через здатність вбивати методом присипляння зимою, одурманення та заганяння в болота або до краю круч посередництвом ілюзій баюнам приписували здатність поїдати плоть, бо людина зникала фізично або її тіло знаходили понівеченим падіннями, нерідко погризене дикими звірами. Ось звідси і пішла легенда про те, як когось "Кіт-Баюн зжер".  Проте духовні сутності можуть харчуватися лише енергетичною складовою, решта - красива гіпербола міфів, породжена, можливо, самими баюнами, що навіювали людям страх, показуючи сцени поїдання.

Слов'янські "духовні коти" перебувають під покровительством та началом Богині Мари, частково - Велеса Кощного, як повелителя навних духів. І не завжди ці істоти чинять кривжу. Баюни у часи розквіту рідної традиції могли заспокоювати дітей, нормалізувати сон, замуркувати печалі та горе. Часто-густо допомагали волхвам та відаючим, приносячи різну важливу інформацію.

Як і будь-які сутності духовного каналу, вони можуть бути ворожими чи дружними до людей залежно від обставин. Але якщо людина не в традиції, немає жодних гарантій, що контакт із ними буде безпечний...

Доречі, якщо записати ім'я "Кіт Баюн" на вендиці, себто балто-слов'янськими рунами, то отримаємо таке:

К - Крада - жертовний вогонь, полум'я тризни;

І - Істок - зупинка, кристалізація;

Т - Треба - пожертва.

Себто саме слово говорить про здатність цих тварин снувати між світами, переходячи кордони між життям та смертю. Коти дійсно краще витримують некротику, ніж собаки, вважаються тваринами Мари. До речі російське слово "кот" геть втрачає зміст на вендиці.

Б - Берегиня - земля, жіноча м'яка енергія і часто саме жінки розказували історії;

А - Алатир - стабільність (традиція в тому числі);

Ю розкривається через Єсть та Уд - втілена, матеріалізована сила (в даному випадку - сила слова, кристалізована в генетичній пам'яті народу);

Н- Нужда - потреба, необхідність (як потреба долучитись до мудрості та спадщини пращурів).
 

Тож мур, вам, любі читачі, будьте мудрі.

(с) мої висновки