Моя цікава міфологія

Нічниці, Полудниці, Плакальниці - знедолені діви


Саме ці панночки стануть першими провідницями у світ дивовижних істот.


Про цих панянок можна знайти багато інфи у Неті, тож вирішила поділитися тим, що відомо мені, як відаючій у слов'янській традиції. Не питайте, звідки я беру інформацію, все одно не повірите 😉

Полуночниці та полуденниці - слов'янські духи, жителі темної Нави, які мають доступ до матеріального світу.

Їх природа в основі своїй некротична, а не демонічна, як стверджують деякі міфи. Ці духи, з високою імовірністю, є переродженими душами дівчат та жінок, що загинули при трагічних обставинах різного типу. Вони підпорядковуються Марі, Богині Смерті та Переходу.
 

Полудниці захищали поля від витоптування та грабування, регулювали загрози займання полів та степів, відганяли людей від поля, щоб не працювали у спеку, аж до періоду хрещення Русі. Звісно, після того, як їх енергетично відтіснили та зробили "нехрещеними та неспасенними душами", трішки "знервувались" і почали бути до людей агресивнішими. Як вони діставали нарід, можете знайти у міфах.

На матерії їх діяння відображаються у явищах самозаймання, несподіваних пожежах, сонячних і теплових ударах, перегріваннях тіла та простору, процесах теплової компоненти гниття (в тому числі - гнійні запалення). Нерідко полудниць плутають із маренами, бо у них в руках нібито є серпи чи коси, але то геть інші сутності.
 

Полуночниці ж захищали сади та будинки ззовні, відганяли ворожих духів, лякали людей, щоб не шастали по ночах, бо небезпечно (дикі звірі, грабіжники тощо) так само до періоду хрещення.

На матерії діяння нічниць виглядають як удари по серцевій та нервовій системі, процеси тління, зупинки і розпаду, переважно холодного типу (струхління предметів, некрози від обмороження тощо).

Можна знайти легенди про те, що нічниці лякали дітей і заважали їм спати, займалися підміною немовлят на колоди. Але, по факту, дітей скоріше чіпали плакальниці, а історії із підмінами типові для майже кожного фольклору. Насправді колисати колоду замість дитини могла мама, що втратила глузд після смерті немовляти (типу дитину забрала нічниця). 

Насправді, поки люди жили в мирі із рідною традицією, духи Нави не так часто були агресивні цільово - хіба що людина лізла до них, була нав'язлива, ображала, поводилась негідно у їх угіддях або ж цих духів могли сковувати та підкорювати нечисті на руку відаючі, насилаючи на конкретних осіб. Інколи дані духи могли виступити караючою силою за наказом Богині, якщо питання стосувалося зони дії Мари і полудниці чи нічниці підходили для даної задачі. Звісно, не виключаємо імовірності, що й самим сутностям могло "зайти" і вони ставали агресивні до людей, але в основному їх тримали в узді Божества. Більшість легенд висвітлюють їх як доволі лютих та ворожих, але, я впевнена, що у багатьох випадках люди давали підстави на агресію, плюс часто ризикували і шастали у небезпечні періоди доби поза домом.


Плакальниця також є душею загиблої за трагічних обставин жінки. Як правило, ці обставини пов'язані із конкретними темами: нещасливим коханням, розлукою, зрадою, загибеллю коханого тощо або трагічною втратою малолітньої, новонародженої чи ненародженої дитини, деколи вбитої самою матір'ю (схожий сюжет бачимо у легендах про йорону - іспаську діву, яка плаче). І на відміну від нічниці, душа плакальниці не пройшла трансформацію у сутність, а застрягла у певному стані проживання горя на межі світів, що робить її радше загубленим духом, який трохи поїхав кукухою (спектром таких звуть), але не нічницею. Також плакальниця має схожу міфологему з ірландською Бан Ші, феєю, що криком, схожим на стогін-плач, знаменує чиюсь смерть.
Даних істот іменували ще криксою, враксою або криксою-вараксою (сутність, яка лякає дітей та змушує їх плакати; достеменного опису цієї істоти нема, тож під феноменом крикс могли ховатись, окрім плакальниці як такої, різні сутності - від біса до астральних породжень та тульп).
 

Діво-Колискова
 

Мідного вогню вуаль

Вітер колисає,

Загорнувшись в темну шаль,

Сонце засинає.

Ніч нашепче тихо сни -

Дивні та пророчі...

Чуєш, ходить у пітьмі

Діва Опівночна?

Що шукаєш-сторожиш,

І чого ти хочеш?

В гості, а чи кого ждеш,

Діво Опівночна?

Дай-но, коси заплету,

Дам тобі куделі -

Аби в Наві спала ти

У м'якій постелі.
 

Сонце обрій розпече,

Виднокруг розріже.

Із розжарених печей

Пахне хлібом свіжим.

Світанкової пори




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше