Моя батьківщина

Врятуй мене матусенько моя...

Палає край ворожими вітрами

Заплетена вся ніченька в тумані

Я так хотів у світ цей увірватись!

Та більш не чую тихий голос мами...

Врятуй мене, матусенько моя!

Я хочу жити! Чуєш, хочу жити!

Чому забрала ворога стріла?

Життя... У ненародженої квітки цього світу...

Врятуй мене, благаю і молю!

Я ще беззахисний, невинний і безгрішний

Якби ви тільки знали чую усе я

Тихцем іду у світло...  О Всевишній!!!

Я ще не бачив сонечка і квітів,

Не чув чарівний голос солов'я,

Хоча б разок, до мами притулитись

Але ось так, скінчилося життя...

Чому ти ангеле до раю забираєш?

Я - щастя! Я - надія! Я - мета!

Не  співана матусі колискова,

Її сльза пекуча, не скупа...

Я дав би силу їй, і ніжність та бестрашність,

Разом до перемоги ми б дійшли!

Від нелюдів жорстоких і війни

Господи! Хоча б її ти захисти!!!

А я вже тут, на небі зірочкою стану

І крильми огорну країну цю

Щоб вже ніхто підступно і криваво

Не зміг у матері дитину відбирать...

 

 

 

 

 



#3283 в Різне
#853 в Поезія

У тексті є: віра, надія, сила

Відредаговано: 11.03.2022

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше