Палає край ворожими вітрами
Заплетена вся ніченька в тумані
Я так хотів у світ цей увірватись!
Та більш не чую тихий голос мами...
Врятуй мене, матусенько моя!
Я хочу жити! Чуєш, хочу жити!
Чому забрала ворога стріла?
Життя... У ненародженої квітки цього світу...
Врятуй мене, благаю і молю!
Я ще беззахисний, невинний і безгрішний
Якби ви тільки знали чую усе я
Тихцем іду у світло... О Всевишній!!!
Я ще не бачив сонечка і квітів,
Не чув чарівний голос солов'я,
Хоча б разок, до мами притулитись
Але ось так, скінчилося життя...
Чому ти ангеле до раю забираєш?
Я - щастя! Я - надія! Я - мета!
Не співана матусі колискова,
Її сльза пекуча, не скупа...
Я дав би силу їй, і ніжність та бестрашність,
Разом до перемоги ми б дійшли!
Від нелюдів жорстоких і війни
Господи! Хоча б її ти захисти!!!
А я вже тут, на небі зірочкою стану
І крильми огорну країну цю
Щоб вже ніхто підступно і криваво
Не зміг у матері дитину відбирать...
Відредаговано: 11.03.2022