5. КІНО

VIP-кімнати для закоханих. Підходить? - промовила касиша не емоційно.

- Я перепрошую, але ми не закохані. Чи можна нам, чотирьом, в одну VIP-кімнату?- почала пояснювати Анна 

- Ні, такі правила закладу, - незворушно відповіла касирка.
- Давайте! - сказала Віка, грайливо посміхаючись і спостерігаючи за розгубленістю подруги.
- Ні, - твердо сказала Анна.
- Так! - сказали разом Міша і Вадим.
- Але... - розгублено промовила Анна, все ще тримаючи Вадима за руку.
- Ти що, мене боїшся? - спитав Вадим, дивлячись Анні прямо в очі. Він тримав її за руку, але її маленька долонька вже була в його руці.
- Та ні! Просто вранці ти мене ледь не вбив, а зараз одні в Vip якось лячно. - сказала Анна і залилася своїм дзвінким сміхом. Добре. Нехай буде так.
- Чудово! - захлопала Віка від радості. - Отже, всі по своїх кімнатах.

Анна і Вадим відійшли від каси і пішли до своєї кімнати. Вони все ще трималися за руки, і у Анни виникло відчуття, що вона знає його вже дуже давно.
"Він такий... знайомий", - подумала вона. І це не через сон і видінні. З ним просто легко.
Вони підійшли до кімнати і відкрили двері. Кімната була маленькою і затишною, з двома ліжками, невеликим столом і стільцями.

- Ну, ось ми і на місці, - сказав Вадим, проводячи рукою по своїй щетині..
- Добре, твоє крісло рожеве , а моє біле - сказав він
 Світло вимкнулося до того як вони розмістилися на крісла. Фільм ще не розпочинався тому у віп кімнаті було темно. Анна інтуітивно вхопилася за лікоть Вадима і прижалася до його руки наче налякана кішечка.

" Шановні глядачі виникли тимчасові незручності, 1 хв і все налагодиться." промовила працівниця кінотеатру."

-Дуже добре! - трохи налякано промовила Анна.

В кімнаті зависла тишина. Вадим мовчав і Анна не могла зрозуміти що робити чи говорити. Вона навіть чула як бється серце Вадима.

-Все гарзд?- запитала вона у Вадима.

-Знаєш, а я боюся темноти.- сказав він дуже серйозно.

Він обняв її і продовжив. Якщо мене не обняти у мене може трапитись припадок.

-Та невже?- Анна боялась поворохнутися і не могла зрозуміти. Він бреше чи каже правду. І чому вона його невідштовхує а навпаки ще сама приобняла. Вдихаючи аромат його парфумів. Насолоджуючись  його дотиками.

 Вона думала про Вадима і про те, як дивно вони з ним зустрілися. Він був зовсім не схожий на того чоловіка, яким вона його уявляла. Вона думала він пихатий мажор, але виявилось навпаки Він був простим, веселим і неймовірно привабливим.

- Вадим не можу перестати думати про те, як ми з тобою зустрілися, - сказала Анна.

- Я теж, - зізнався Вадим. - Це було... дивно.

- Як у фільмі, - сказала Анна.

- Як у фільмі, - погодився Вадим.

Вадим вдихав аромат її волося. Руки гладили її спину. В темноті це такі загострені відчуття. Коли ти з тією яку знав ще до її народження в цей час.

Він однією рукою тримав її за голову, а іншою за талію. Щокою торкнувся її щоки.

Здавалося що Анна наче воск бере і ліпи що хочеш. Він ніжно поцілував її в щоку. Анна навіть затихла.

-Вадим? 

-Що?

-А ти що робиш? -спитала Анна.

-Заспокою себе я ж боюсь темноти -каже Вадим і знову вдихає аромат її волося.

Саме в цей момент загорівся екран і почався фільм.

"Довбуш"

-Все можемо сідати-сказала Анна трохи відштовхнуючи Вадима.

Вадим всівся в своє крісло. Анна хотіла своє відсунути, але як виявилось вони зрослися. "Звичайно вони ж для пар призначені" Сівши на рожеве крісло лиши зараз Анна зрозуміла, який насправді Вадим здоровий адже ноги довгі він розкинув. Широкі плечі і руки він зовсім не поміщався в своє крісло. Його лікті торкалися її лікті коліна теж. Повітря стало наче наелектиризоване. 

Фільм пройшов на одному дихані сюжет цікавий. В У бурхливих Карпатах розгортається епічна історія розбійника Олекси Довбуша, який закохується у прекрасну Марійку. Почуття між ними спалахують миттєво і з неймовірною силою, але їхньому щастю загрожують жорстокі панські розбійники, що жадають Марійку для себе.

Довбуш, незважаючи на численні небезпеки, відважно бореться за свою кохану, руйнуючи плани її загарбників. У їхній боротьбі кохання стає могутньою силою, що допомагає їм долати будь-які перешкоди.

Проте їхній роман судилося трагічний кінець, оскільки зрада призводить до загибелі Довбуша. Марійка залишається з розбитим серцем, але її відданість пам'яті коханого не вмирає. Історія кохання Довбуша і Марійки стає легендою, що лунає крізь століття, як нагадування про силу справжнього кохання, яке може подолати навіть смерть.
 

*********Мої  любі читачі!

Як вам книга?  ЦІКАВИТЬ  ваша думка❤️⚘️