Розділ 5

Ріна 

Прокидаюсь уранці , пташки щебечуть , настрій уже піднімається . Прокидаюсь ,  не дуже рано , тому дивлюся  на годинник десята ранку. 

 Сиджу в соцмережах , дивлюся нові stories своїх подруг , які зависали в клубі .  Стаю підходжу до  дзеркала , дивлюся на себе ,  оцінюю свою  фігуру , обличчя,  волосся . Повністю упевнилась , що зі мною все в порядку . Іду в душ , дуже люблю контрастний . 
Виходжу з душу обвиваю  своє тіло рушником і чую що у двері хтось стукає . Відкрито . 
— Так , кажи  

— Я  просто хотіла сказати що вас батько чекає в своєму кабінеті . Якомога швидше — повідомляє наша покоївка 

—  Добре зараз спущусь . 

Одягаю спортивний костюм зав’язую високий кінський хвіст і  іду до батька в кабінет

Стукаю у двері , батько не любить , коли до нього кабінет не стукають і  заходять без стуку . Тому що ми живемо в його будинку , значить за його правилами. 
 

 Про батька можу сказати , що він ніби нормальний лиш деколи скупий,  він жаліє  мамі на якусь нову сумку і одяг . Він жаліє грошей на покоївок  він жаліє всім , якщо би його воля він би звільнив усіх садівника , покоївок , хотів би  щоб ми з мамою працювали,  тому що не треба буде платити . Але його статус не дозволяє , щоб донька і мати працювала,  тому він наймає покоївок , за найнижчими зарплатами .  І я досі не знаю , як у нас досі працюють  покоївки , з такими малими зарплатами . Він  мене недолюблює ,  я не знаю чого , в дитинстві він був зовсім інший , він мене любив , він був для мене найкращий батьком  в світі , а тепер я дивлюсь на нього і не впізнаю його . Він змінився , не знаю  чи влада ,  чи гроші . Доки я думаю ,  із-за  дверей чую татів голос . 
 

— Так заходь . 
 Заходжу в  кабінет закриваю двері.  Батько сидить у своєму кабінету за своїм столом і дивишся на мене з гори в  долину . 

— Донечко , я  хотів тобі сказати що ти вже стала дорослою , ти виросла,  ти стала дуже красивою .  На тебе всі хлопці задивляються . Але не кожен зможе  породичатися зі мною . Тому , я вибрав тобі найкращу  партію . І  зовсім скоро ти станеш його дружиною ,  лише після того , як він підпише  мої умови. 
 

 В мене земля валиться з під ніг ,  я не можу ні говорити ні думати .  Мені здається , що я зараз просто впаду . Я  не хочу , я знаю точно що я точно не хочу одружуватися  щоб не було. 

 Але,  я навіть не можу вимовити ні слова , тому що я не знаю що сказати , що робити і я взагалі не знаю що і  як.  Я  вчуся і я не збираюсь одружуватись . 

—  Ти одружишся тоді і коли я тобі скажу і на кому?  Ти не забувай що ти моя донька і мені  і тобі потрібний цей вигідний шлюб . І  вчитися хочеш  то вчишся,  якщо звичайно чоловік тобі дозволить і якщо буде платити за твоє навчання , бо якщо ти одружишся то я за тебе більше платити , не збираюсь і всі твої витрати платити буде твій  чоловік . 
— Я його знаю ? 

-- Не думаю ,  може бачила  десь у  журналах , і ти його не побачиш до заміжжя . Нехай для тебе , це буде СЮРПРИЗ .  Та тобі всі подруги будуть  заздрити,  що ти одружилася з найзавиднішим холостяком у нашому місті . Так , що добре подумай і я скажу мамі нехай  починає готуватися до весілля . ВІЛЬНА 

Я виходжу з кабінету , я не знаю,  що робити,  в мене просто немає слів . Спорити безтолково ,  тому що він завжди зробить по своєму , якщо це проти моєї волі . 

Підходжу до мами ,  мама сидить на кухні і снідає , я починаю плакати

—  Доню,  що таке , чому ти плачеш ? 
— Батько хоче мене одружити . Він тобі нічого не сказав ? 
— Ні не сказав сказав . 

— Сказав що він найзавидніший чоловік ,  але я не хочу з ним одружуватися , мам я не хочу, не хочу . В  мене інші плани на життя. — починаю знову ридати 

—  Нічого,  я з ним поговорю,   може він змінить своє рішення 

Мама встає  із за  столу  і прямує до його кабінету . 

Ось і продовження , як і обіцяла . Тому надіюсь вам подобається, ставте вподобайти і підписуйтесь на автора . 
Мирної ночі ☺️