Мовчки. Історія кохання

Розділ 3

Одного вечора, коли небо повільно темніло, він написав:

— «Вийдеш?»

Вона не відповіла, але вийшла. Не з ласки, не з бажання, а з неймовірної цікавості — що він хоче сказати, що приховує?

Під нічним небом, біля старої школи, він дивився на неї з таким серйозним виразом:

— «Я знаю, що ти не така, як усі. І мені це подобається.»

Вона хотіла сміятися, бо це звучало трохи по-дитячому, але не змогла — у його погляді було щось, що розтопило частинку її стіни.

Вона мовчала, він мовчав — і це мовчання говорило більше за слова.

Подобається

#1754 в Сучасна проза
#7038 в Любовні романи
#1670 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 19.06.2025