15 Ростислав

 Майже десять років  по тому...

- Ти готова? Нам час їхати. - я зайшов до спальні Олі, щоб переконатися, що вона вже готова, а не сидить в телефоні й переписується  з подругами або коханцем. 

Так я знаю, що у неї є коханець. Так банально він її фітнес інструктор. 

От наче розумна жінка, а фантазії нуль. 

Ми спимо в різних кімнатах вже років сім ну плюс мінус. Навіть не пам’ятаю точно. 

Це сталось якось само собою просто одного разу я усвідомив, що одному в ліжку мені комфортніше спати ніж з дружиною під боком і я спочатку час від часу йшов спати в гостьову спальню зсилаючись, що планую попрацювати перед сном  та щоб не заважати дружині піду в іншу кімнату, а з часом просто почав спати окремо без пояснень. 

І здається всіх все влаштовувалися.

 Й хоча іноді секс між нами таки є, але він скоріше для галочки чим для скріплення родини. Спимо ми окремо. 

Хоча родиною ми й не були ніколи. 

Після того як до мене дійшло, що мене розвили як лоха і змусили представити її як мою наречену на мій двадцять перший рік народження я ще тоді надіявся знайти Аделаїду  і впасти, при необхідності, їй в ноги та вимолити пробачення, але стикнувся з тим, що вона наче розчинилася. 

Де б я не шукав ніде її не було. 

Що правда шукати особливо ніде було. У неї була єдина подруга в групі ми та її батько ось  і все коло її спілкування. 

Останній  при зустрічі розбив мені носа та вигнав додавши, що не знає де вона, а якби й знав то несказав мені нізащо. 

Я хаотично намагався думати куди вона поділася шукати по готелях, хостелам, але марно. 

А потім я дізнався, що вона полетіла в Канаду з якимось мужиком. 

І мене охопила злість та образа. Вона не прояснивши нічого просто втекла з іншим. А можливо він у неї був давно?

 Не дарма ж кажуть:

«В тихому омуті чорти водяться» 

Усвідомивши це я вирішив, що одруження з Олею піде мені на користь. 

Завдяки їй я забуду про Аделі. 

І я чесно намагався. І доказом моїх старань наші двоє дітей донька Аглая і син Никифор. Різниця між ними два роки. 

В принципі лише ті три перші роки нашого шлюбу ми й жити як подружжя, а після народження сина Оля поринула глибоко в декрет, а я в роботу і ми почали віддалятися один від одного. 

Не дарма кажуть одне кохання на двох не здатне утримати родину. От і ми не стали винятком Ольгиного кохання не вистачило на двох. 

Я почав гуляти. 

Дружина швидко мене вирахувала, адже я не навантажував себе це приховувати, щоб аж так сильно. Вона поплакала декілька місяців і прийняла це як факт.

 Адже всі чоловіки гуляють. 

А розривати шлюб і міцний бізнес партнерство через дрібниці вона не стала і з часом почала гуляти сама. 

З початку показово мені говорила, що зраджує, а коли зрозуміли, що мені байдуже перестала. 

Вдома ми стали просто батьками двох найкращих дітей у світі та бізнес-партнерами й все. 

А на людях грали роль ідеальної родини. 

Якось не домовляючись ми вирішили не виносити сварок на люди та зраджувати один одному тихенько. 

Не привертаючи зайвої уваги. Іноді я згадував Аделаїду і навіть декілька разів знаходив коханок схожих на неї, але сурогати то не те... не ті відчуття від сексу з ними. Не було того нестерпного і неконтрольованого кайфу який був з нею. Лише гіркота в душі від підробки, що лежала поряд зі мною в ліжку. 

Й з часом я почав шукати коханок абсолютно на неї не схожих і стало легше. 

Отак і прожив вже шістнадцять років разом з Олею. 

- Ще трохи і я готова. Досі не розумію навіщо мені їхати до твоїх батьків? 

Катерина Семенівна буде знову тицяти мені носом в те, що ми не правильно виховуємо дітей особливо доньку. 

Я не промовчу і буде сварка. Може я вдома залишуся? – дружина останні роки сильно свариться з моєю мамою, яка не полишає надії виховувати моїх дітей так, як нас з Юлею, але я не дозволяю.

 Вистачить з нас договірних шлюбів.

 Нічого хорошого з цього не виходить. 

Он і Юля вийшла заміж за наказом батьків і живуть вони з чоловіком як вороги.

 Спільний син це єдина її радість. Одного разу Юля напилася і зізналася мені, що відчуває огиду коли Роман до неї торкається. Тому не підпускає його до себе вже багато років.

 - Тато наполіг, щоб і ти була. У них до нас якась розмова важлива. – промовив я блукаючи поглядом по обличчю Олі.

 Гарна вона у мене, але бажання обійняти та поцілувати її в мене не виникає. 

Насмішки долі якась. 

Ми їхали до будинку батьків в повній тиші. 

Оля була у своєму телефоні, а я в думках про роботу. 

Справи останнім часом йшли вкрай паршиво. Наш банк декілька разів зламували й ми понесли чи мали збитки.

 А ще пішли чутки, що ми не надійний банк.

 Тому деякі впливові люди перестали з нами співпрацювати. І це була велика проблема яку потрібно було вирішувати негайно. 

Ми приїхали до батьків і з порогу тато покликав мене до кабінету для розмови, а мама покликала Олю до столу.

 - Ну не знаю я тато. Час зараз не стабільний і мені здається розширити бізнес не доречно. 

Та й знайти гарного партнера який би погодився вкластися в новий проєкт досить складно. Тим більше після скандалу який ми ледь змогли згладити та приховати. 

Від розголошення і преси.

 - Чому ти так вважаєш синку?

 Так зараз виникла проблема та криза, але все це тимчасове. 

Не перший раз та й не останній ми потерпатимемо від конкурентів та долучатимемося допомоги від інвесторів. 

Життя сповнене перешкод і проблем. 

-Так то воно так тато, але надійного партнера зі сторони найти складно.

 - А навіщо шукати зі сторони? – запитав тато. 

- Що ти маєш на увазі? 

- Любий вже все готове. Чекаємо лише на вас. 

- Ми не договорили.- обурився тато. 

- Там за столом договорите.

 Все одно ця тема стосується кожного з нас.